Упродовж останніх днів на Львівському залізничному вокзалі нова тенденція: люди повертаються у свої регіони, навіть поблизу бойових дій.
“За останні дні досить сильно зріс потік біженців, які повертаються, в тому числі й з Європи, до України, у свої регіони, навіть поблизу зони бойових дій. І навіть у ті райони, де зараз відбуваються активні бойові дії. Таке ми зараз спостерігаємо. Це важко конкретно оцінити, але часом складається враження, що потік цей ледь не такий же великий, як і тих, хто їде у західному напрямку”.
Збройні сили України натомість закликають цивільне населення виїжджати з тих міст і регіонів, де провадяться активні бойові дії, й поки що не повертатися. Задля власної безпеки та задля того, щоб військові мали більшу свободу дій, не мусили озиратись на присутність цивільного населення.
“Звісно, що ніхто не може рекомендувати повертатися, але так само ми не можемо, принаймні точно не волонтери, затримувати людей чи не дозволяти їм повертатися. Тим більше якщо вони там мають свої домівки, якщо їм є куди повертатися. В принципі не існує заборони якоїсь для громадян України – не повертатися додому. В тому числі й для тих, хто повертається з дітьми”, – пояснює Роман Горбик.
Серед причин, чому люди повертаються у поки що не надто безпечні домівки – переважно психологічні моменти, пояснює волонтер:
“Коли люди приїжджають у сусідню країну, ними рухає почуття пошуку безпеки, вони втікають від небезпеки. А коли вже нарешті опиняються в безпеці, якийсь час вони видихають, тоді починають розуміти, що не мають там своєї справи, думати про родичів і близьких, які залишились в Україні. Адже дуже багато жінок виїхали без чоловіків. Відповідно вони вже починають думати, а можливо все не так і страшно. Ми певною мірою вже звикли до війни, відбулася нормалізація процесів, вони стали більш рутинними. Люди звикли й до обстрілів, і до ударів, тому починають думати, чому власне залишатись там за кордоном, а не повертатись. І, звичайно, ще багато індивідуальних психологічних моментів”.
