Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

Майкл Хондерс із нідерландськими бізнесменами побудував в Україні теплиці за сучасними технологіями, але нарікає на бюрократію та погані умови для іноземних інвесторів.

Щотижня у величезних теплицях у Буську збирають тридцять тисяч кущиків салату. Цілий рік тут підтримують температуру 25 градусів, а комп’ютерна програма вирішує, коли на саджанці потрібно світити сонцю, коли – падати дощу, регулює вміст мікроелементів у воді. Це теплиці компанії «Галіція Ґрінері», комерційним директором якої є нідерландець Майкл Хондерс.

Овочівництво – сімейний бізнес Хондерсів. Майкл із дитинства переймав батькову справу, в університеті вивчав адміністрування агробізнесу, а коли довчився, вирішив долучитися до великого проекту. П’ять років тому з командою нідерландських фермерів він вирушив до Казахстану, Грузії та України, щоб вирощувати овочі за сучасними технологіями.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

«Кожен може працювати в розвинених країнах. Справжній виклик – це змінити свій спосіб мислення і створити аграрний бізнес у зовсім незвичних умовах. Ми знали, що їдемо до країни з нерозвиненою економікою. Але важливо, що ми вирощуємо їжу. Хоч би що сталося, люди завжди хотітимуть їсти», – пояснює своє рішення Хондерс.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

Батавія, лолло росса, ромен, фрізе, рукола – це не повний перелік видів салату, які тут вирощують. Шлях рослини від пророщеної насінини до прилавку триває три тижні; за цей час її тричі пересаджують. Басейни допомагають зекономити, адже вода не поглинається ґрунтом, а спеціальні мікроелементи не дозволяють шкідникам псувати коріння.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

«Комп’ютер у нас стежить майже за всім, а я лише коригую його налаштування, – розповідає агроном Ольга Данчак. – Ми вирощуємо салат за методом сухої гідропоніки: замість ґрунту маємо торф’яний субстрат. Я стежу, чи рослина доросла до пересадки, чи не впав рівень кислотності та мікроелементів у воді».

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

Двоє жінок дбайливо витягають маленькі саджанці салату й переносять їх у більші пінопластові форми. Одна з двадцяти п’яти співробітниць підприємства, пані Леся, працює тут лише кілька місяців. Сьогодні о сьомій ранку вона отримала завдання пересаджувати рослини. Завтра може опинитись на іншій позиції – саджати насіння, обрізати вже стиглі кущики або фасувати їх в упаковку.

«Робота не важка. Звісно, весь день на ногах, але тут тепло і гарно. Як дивишся на ці кольори, то настрій одразу стає кращим», – каже жінка, переставляючи чергову партію салату на візок.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

Коли 2012 Майкл Хондерс приїхав в Україну, Сергій Ленчук, який тепер очолює «Галіція Ґрінері», пояснив йому специфіку роботи в нашій країні: великий ринок, багато бюрократії. Майкл Хондерс каже, що дешевизна виробництва в пострадянських країнах – міф. Усе обладнання довелося закуповувати в Нідерландах, а витрати, наприклад, на електрику є непередбачуваними – тарифи змінюються майже щомісяця.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

«Ми нещодавно відкрили тут ще одну теплицю, але вона себе ще не окупила, – розповідає Майкл, показуючи на просторий павільйон, повний зелені. – Думаю, влада має робити умови ведення бізнесу більш привабливими для інвесторів. Має бути важливим не те, скільки я маю друзів, а те, як добре я роблю свою справу». Порівнюючи свій  бізнес в Україні, Казахстані та Грузії, він каже, що тут працювати найважче. Тамтешні закони вже кілька років тому полегшили життя іноземним інвесторам, а ринок так само потребує місцевого виробника овочів.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

Найбільша теплиця компанії – у Грузії. Клімат там м’якший, тому в теплиці використовують лампи, що не дають тепла, а вночі – різнокольорову підсвітку.  Одначе український ринок, за оцінкою Хондерса, найбільш перспективний із трьох.

«Ми з колегами розвиваємо проекти там, де немає власного виробника зелені, – пояснює Майкл. – Наприклад, Україна взимку імпортує з Іспанії 80% овочів. Споживачеві вигідніше купувати свіжу продукцію в нас, а не ту, яка йшла до них кілька днів. Та й корисніше».

Під час референдуму в Нідерландах, де вирішувалась доля асоціації України з ЄС, до «Галіція Ґрінері» вчащали українські та іноземні журналісти. Майкл каже, що про Україну в Нідерландах мало знають, і більшість тих, хто голосував, навіть не знайдуть її на мапі.

Море салатів, ліс помідорів. Як на Львівщині працює нідерландський агробізнес

Директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Наталія Хмиз каже, що фермерських господарств і виробництв з іноземними інвестиціями в регіоні вже чимало. Наприклад, данські фермери тримають господарство з сімдесятьма тисячами свиней. Особливість Львівщини полягає в невеликих ділянках землі, тож, якщо схід і центр України засіяний пшеницею й соняшником, на заході краще розвиваються фруктові сади, овочеві та молочні ферми.

У теплиці «Галіція Ґрінері» поруч із салатом виросли помідори заввишки з людський зріст. У сприятливому кліматі вони переростають свій звичний розмір і стають схожими на дерева. Поки що це експеримент. «Якщо подивитесь нагору, побачите під стелею заготовки для каркаса майбутніх теплиць, – говорить Майкл. – Якщо все буде добре, ми будемо розширюватись. Охопимо територію в п’ять гектарів і, сподіваюся, зможемо зайнятись іще огірками та помідорами». Втім, за його словами, для нових капіталовкладень необхідна стабільність в економіці.

Дар’я Проказа, Ірина Роговик, “Твоє місто

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.