Мінеральні води, грязі й унікальне повітря. Топ-7 найдавніших водних курортів на Львівщині

Трускавець і його лікувальна “Нафтуся”

Фото: wikipedia

Трускавець – розвинений бальнеологічний курорт України та один з найдавніших у Європі, який не поступається відомим курортам, як-от Віші, Баден-Баден, Карлові Вари. 

Трускавець розташований у передгір’ї Східних Карпат, на висоті 350-400 м над півнем моря в долині гірської річки Солониця, що впадає в Дністер. 1827 рік офіційно вважається роком заснування у місті бальнеологічного курорту. Саме тоді підприємець Йосиф Міцевський побудував перший будинок для приймання ванн у Трускавці. Згодом було побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. У 1909 році до міста було прокладено залізницю та електрифіковано.

Цей курорт вражає різноманіттям мінеральних вод. Найвідомішою є “Нафтуся”. Науковці стверджують, що за лікувальним ефектом у своїй царині їй немає рівних. Ця унікальна вода має низку оздоровчих властивостей:

• сприяє виведенню дрібних камінчиків і піску з нирок, сечовивідних шляхів, сечового міхура;
• знімає запальні процеси в органах і тканинах та ліквідовує ризик повторного утворення камінців;
• має сечогінну, жовчогінну, спазмолітичну, знеболювальну дію;
• відновлює захисні сили організму та запобігає онкологічним захворюванням;
• нормалізує обмін речовин, роботу шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, виводить з організму шлаки, радіонукліди та продукти обміну речовин. 

Якщо маєте проблеми з нирками й сечовивідними шляхами, органами травлення, дихання, хворієте на цукровий діабет, хутчіше їдьте в Трускавець на оздоровлення. До того ж курорт славиться не лише мінеральними водами та санаторіями. Тут багато цікавинок для активного та захопливого відпочинку. 

Ви можете влаштувати пішу прогулянку парком “Адамівка”, який є пам’яткою садового-паркового мистецтва України, оглянути дерев’яні вілли та пансіонати, зробити фото з неймовірним краєвидом з найвищої точки міста – Гошівської гори. 

Маєте нагоду побачити зменшену копію бразильської статуї Ісуса Христа – Спасителя в Ріо-де-Жанейро (скульптура заввишки 12 м, символізує єдність усіх християн та мир на землі), прогулятися архітектурно-ландшафтним ансамблем церкви Пресвятої Богородиці, оглянути настінні розписи та іконостас собору святого Миколая, послухати живу органну музику в польському костелі. Також у Трускавці можна відвідати місцевий історичний музей та ознайомитися з культурою, предметами побуту, біографією видатних людей. Або ж переглянути експозицію музею митця світової слави Михайла Біласа. 

Гості курорту також мають можливість прогулятися біля ставка Слониця та погодувати там лебедів, відвідати мінізоопарк у парку “Підгір’я”, покататися на конях гірськими стежками, поплавати й поговорити з дельфінами у дельфінарії “Оскар”, відвідати символ Трускавця – джерело Едвард, омолодитися водою з джерела “Юзя”, якому власне приписують властивість омолоджувати  шкіру людини. 

Можна покататися на велосипедах, оглянути пам’ятки модернової архітектури, відвідати артмайстерню “Інший Світ”, де можна зробити безліч смішних фото у кімнаті з оптичними ілюзіями та побувати у тераріумі з живими метеликами. Відвідати Дерев’яний ринок, де продають сувеніри, поїхати на рафтинг на річках Прут і Чорний Черемош. 

Східниця: нафта, озокерит і мінеральні води

Фото: roomguru

Селище Східниця розташоване між гірських перевалів, у розлогій долині на березі невеликої гірської річки Східничанка. Першу славу селищу принесла нафта, видобуток якої розпочався у 1872 році. Саме тут було вперше пробурено свердловину механічним способом. Згодом у селищі почали видобувати ще й озокерит. 

Та справжню славу йому приніс Омелян Стоцький – першовідкривач Східницького родовища мінеральних вод. Завдяки йому у 1975 році було пробито першу свердловину води “Нафтуся”. А через рік, у 1976-му, Східницю визнано всесоюзним курортом. 

На території Східницького родовища мінеральних вод налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Багаторічні дослідження встановили, що вода у Східниці успішно лікує захворювання нирок і печінки, солеві діатези, підвищену і понижену кислотність шлунка, малокрів’я, цукровий діабет й інші хвороби. 

Місцева “Нафтуся” має здатність посилювати виділення речовин обміну в організмі людини, припиняти порушення обміну цих речовин, ефективно впливати на жовчоутворювальну функцію печінки, видільну функцію нирок, секреторну та евакуаторну функцію шлунка, відновлювати регенерацію клітин організму. 

Загалом же унікальність Східниці як бальнеологічного курорту у лікувальній багатовекторності джерел мінеральної води: надра тут щедрі одночасно і на “Нафтусю”, і на “Боржомі”, й на “Поляну Квасову”. Мінеральна вода курорту безплатна, серед джерел найпопулярніші №3, №18С, №2С, №1, 1С, №5, 6, №8,9,10, №13, №25,26, №20,21, №357. Розміщені вони по всьому селищі.  

Клімат на курорті – помірний середньогірський, а повітря збагачене ефірними смолами ялини, сосни й гірського різнотрав’я, розріджене, яке змінює частоту дихання, стимулює регуляторну функцію центральної та нервової систем і збагачує кровоносні органи. Відпочинок та лікування в Східниці позитивно налагоджує процеси в органах шлунково-кишкового тракту. 

Для тих, хто хоче не тільки оздоровлюватися, є можливість влаштувати культурну екскурсійну програму. Наприклад, можна прогулятися по місцевих релігійних пам’ятках, дізнатися історію дерев’яної церкви на Замковій горі та відвідати церкву апостолів Петра і Павла, який збудований у 1901 році та вважається одним з найкрасивіших мурованих храмів Прикарпаття. Також варто відвідати музей першовідкривача джерел Омеляна Стоцького на території санаторію “Карпати”, ознайомитись з етнографією краю у музейній кімнаті народного побуту, прогулятися ландшафтним парком Святого Пантелеймона Цілителя. 

Поблизу Східниці розкинувся національний природний парк “Сколівські Бескиди”, буквально за 20 хв можна дістатися до однієї з найвідоміших пам’яток Карпат – фортеці Тустань в селі Урич. 

Для активного відпочинку гостей діють прокати велосипедів, сеґвеїв, екскурсії Карпатами, джипінг та прокат квадроциклів. Організувати похід до річки Стрий, де можна порибалити, й після провести пікнік. Або ж рушити в похід стежками Бескидів і відпочити на природі. Помилуватися краєвидами ландшафтного парку Стужиця, що розташований на висоті 700-1269 м над рівнем моря. 

Можна також піднятися до вітрової електростанції, що розташована в урочищі Бухів. Сама ВЕС не працює, але з неї відкривається красивий краєвид на Східницю в оточенні вітряків.  

Скуштувати поживні та якісні сири, чаї та справжню карпатську кухню. Відчути лікувальний ефект апітерапії, покататися на конях.

Моршин з мінеральною ропою та лікувальними солями

Фото: ua.trip-impressions.com

Ще один відомий на Львівщині курорт Моршин – невелике містечко в передгір’ї Карпат, розташоване на берегах річки Бережниця в басейні Дністра. Перші відомості про мінеральні джерела Моршина датовані 1538 роком. Історія курорту розпочинається в січні 1878 року, коли лікар Дзіковський зробив доповідь про його можливості на засіданні бальнеологічного товариства в Кракові, а вже в травні того року відбулося офіційне відкриття “Закладу для лікування грудних захворювань”. 

Тепер Моршин – компактне містечко, має добре автомобільне та залізничне сполучення. Всі санаторії та готелі розташовані у рівнинній частині курорту в лісопарковій зоні або поруч з нею. Верхня частина Моршина вкрита лісами, й тут розташовані джерела мінеральних вод та цех по розливу мінеральної ропи та виробництву натуральної лікувальної солі. 

Моршинська мінеральна вода завдяки жовчогінній, сечогінній та послаблювальній дії очищує організм, підвищує імунний статус, тому тут ефективно лікуються захворювання органів травлення, сечовивідних шляхів, обміну речовин, алергічних станів. 

Крім мінеральних вод, на курорті застосовують різні ванни: мінеральні, перлинні, мінерально-хвойні, йодобромні, з лікарськими рослинами, також душі – гідролазерний, циркулярний, висхідний, душ Шарко. 

Проводять кишкові зрошення, гінекологічні зрошення та спринцювання мінеральною водою. Також для лікування використовується торф’яна грязь та озокерит, зокрема застосовують електрофорез грязі, грязьові ректальні та вагінальні тампони. 

Загалом у Моршині можна успішно лікувати:

• хвороби шлунка (хронічний гастрит із секреторною недостатністю, гастродуоденіт з порушенням секреторної та моторної функції шлунку);
• хвороби оперованого шлунка;
• хвороби стравоходу;
• хвороби оперованого шлунка;
• функціональні розлади шлунка з порушенням секреції, рухової активності;
• виразку шлунка, дванадцятипалої кишки;
• панкреатит хронічний, що рецидивує;
• хвороби кишківника;
• жовчнокам’яну хворобу;
• хвороби жовчних шляхів (холецистит, холангіт різної етіології);
• функціональні захворювання жовчних шляхів та жовчного міхура;
• хвороби печінки;
• перигастрити, перидуоденіти, перигепатити, перихолецистіти.

До речі, важливо пам’ятати під час перебування на курорті, що внутрішнє вживання мінеральної води у Моршині рекомендується не частіше, ніж два рази в рік, тобто лише через 6 місяців після повернення з курорту. 

Сірководнева вода і торф’яні грязі у Великому Любені

Фото: sanatorii-karpat.com

У селищі Великий Любінь розташований один з найстаріших курортів Європи. Вперше лікувальні сірководневі джерела описав у своєму трактаті 1578 року особистий лікар короля Стефана Баторія, краківський вчений Войцех Очко. Тоді у селищі один з місцевих дідичів збудував першу примітивну водолікарню. Але під час одного з татарських нападів у 1624 році курорт був зруйнований. 

Лише трохи менше ніж через два століття курорт відбудували – це зробив австрійський підприємець у 1778 році. Наприкінці ХІХ ст. власником курорту став вихрещений єврей Бруницький, який розбагатів на бориславській нафті. Він зробив реконструкцію здравниці, побудував водолікарню, корпуси якої назвав іменами дочок “Софія”, “Марія”, “Гелена”, а джерела – іменами синів “Людвіг” і “Адольф”.

До Другої світової війни курорт займав 50 га лісопарку, мав басейни, бальнеологічне відділення, фізіотерапію на березі річки Верещиця, рибні стави площею 600 га. Тепер тут функціонує санаторій “Великий Любінь”. Основними лікувальними факторами бальнекардіологічного курорту є сірководнева вода типу “Мацеста” і торф’яні багна (грязі). 

Колись влітку на відпочинок до Великого Любеня виїжджали сотні львів’ян. Тепер у довколишніх озерах купатись заборонено, а старовинний парк довкола палацу Бруницьких давно втратив свій шарм. 

У санаторії лікують захворювання кардіології, неврології, артрології, гінекології, дерматології. Також тут проводять реабілітацію дітей, хворих на ДЦП. 

Шкло та давній військовий курорт

Фото: wikipedia

Селище розташоване на Яворівщині у долині річки Шкло. Славу йому принесло відкриття тутешньої сірководневої мінеральної води у 1578 році. Так само як у Великому Любені, за вказівкою короля Стефана Баторія польський лікар Войцех Очко зробив опис джерел і визнав їх лікувальними. Вважається, що тоді було засновано курорт, який дотепер розташовано неподалік від селища, у змішаному лісопарку Розточчя.

У Шклі лікувався король Владислав IV Ваза, відпочивав Ян III Собеський зі своєю дружиною, який найбільше прагнув популяризувати курорт; тут бували польський магнат Радзивіл, німецький вчений Ульріха фон Вердума, професор Балтазар Гакет та багато інших. 

На межі XVIII – ХІХ ст. місцева паперова мануфактура стає фабрикою у власності Піллерів – розміщувалася вона на території сучасного санаторію. У середині ХІХ ст. австрійська влада відкрила у курорті військовий санаторій. У радянські часи тут також лікувалися військові. Також до Другої світової війни поблизу Шкла було озеро – залите після землетрусу сірчаною водою поле.

Санаторій створює унікальний лікувальний комплекс, адже поєднує в собі багато природних факторів для лікування: тут є власні питні джерела слабомінералізованої води “Нафтуся-Шкло”, Моршинська ропа, сірководневі джерела та торф’яні мінеральні лікувальні грязі. 

У лікувально-діагностичному центрі кабінети оснащені сучасною медичною апаратурою, що дозволяє кваліфіковано проводити діагностику та ефективне лікування захворювань системи травлення, нервової системи, системи кровообігу, захворювань та травм органів опори та руху, урологічних захворювань, хвороб жіночих статевих органів та шкіри. 

У зоні лісопарку розташовані природні озера, де можна і покупатись і порибалити. У вільний від процедур час можна організувати захопливі екскурсії. Наприклад, можна відвідати дерев’яну церкву св. Параскевії, збудовану у 1732 році та перебудовану у ХІХ ст., також можна оглянути старі надгробки біля церкви – найстаріший з них 1687 року. Можлива прогулянка до джерела Параска. На території санаторію для найменших відвідувачів розташований дитячий майданчик. Крім того, на відвідувачів завжди чекають ручні білочки та синички. 

Гірське повітря й мінерали Розлуча

Фото: karpaty.roks

Село Розлуч, розташоване у долині річки Ясениця на висоті 590 м над рівнем моря, вважають одним з найпопулярніших та наймальовничіших у Самбірському районі. Воно приваблює туристів мінеральними джерелами та чистим гірським повітрям, а взимку вона перетворюється у гірськолижний курорт з неймовірним краєвидом. 

Перші туристичні поїзди почали приїжджати в Розлуч після прокладення залізниці у ХХ ст. У 1937 році в селі працювало 13 пансіонатів на 400 місць, гірська база військово-спортивного табору, юнацький табір. Того ж року спорудили басейн з мінеральною водою.

Ще раніше, у 1933 році було відкрито 50-метровий лижний трамплін, що на той час був другим за розміром у Європі. Поблизу нього виникла база для спортсменів на 200 місць. Крім того, було побудовано приватні вілли, деякі збереглися дотепер. Відтак в кінці 1930-х років село могло прийняти одночасно 2-2,5 тис. туристів. Проте під час Другої світової війни відпочинкову інфраструктуру було зруйновано, крім того, Розлуч опинився у прикордонній зоні, тому як курорт був приречений. 

Зараз курорт потрохи відроджується: тут працюють готелі, приватні садиби, ресторани, розвивається зелений туризм. Відвідувачі можуть побачити два цікаві храми – церкву Різдва Пресвятої Богородиці, збудовану в 1876 році, та костел св. Франциска–Борджія, зведений у 1901-1902 роках. Можна влаштувати прогулянку до джерел Дністра або на Лису гору. М’який субальпійський клімат, пологі гори та захищеність ними села від холодних північно-східних вітрів сприяють комфортному відпочинку. 

Деякі заклади пропонують різноманітні етнопрограми, оскільки Розлуч належить до етнографічного регіону Бойківщина. На північній околиці села розташований ландшафтний заказник “Розлуч”, створений для збереження цінних лісостанів ялиці білої. 

У Розлучі витікають джерела мінеральних вод “Содова”, “Нафтуся” та “Залізна вода”. Перше легко знайти на початку села біля відповідного знаку, до двох інших потрібно піднятися на кількасот метрів від старої бази відпочинку. 

Унікальний сірководневий Немирів з мінеральною водою “Анна”

Фото: facebook

Селище Немирів відоме перш за все як містечко-здравниця, що славилося лікувальними властивостями розточанських вод. На захід від селища, в долині річки Смердех, яка свою назву завдячує характерному запаху сірчаних джерел, розташований санаторій “Немирів”.

Бальнеологічний курорт “Немирів” – один з найстаріших в Україні, своїми початками сягає 1814 року. Збудував його у своєму маєтку граф Ігнацій Гілярій Мошинський. Хоча цілющі властивості немирівської сірководневої мінеральної води були відомі ще раніше, у ХVI ст. 

Перші дослідження хімічного складу мінеральної води немирівських джерел зроблені Карлом Штеллером у 1821 році та Теодором Торосевичем у 1830 році. Теперішні джерела мінеральної сірководневої води “Борислав” і “Марія” вивчав професор Радзишевський в 1905-1906 рр. 

У 1912 році тут була виявлена лікувальна торф’яна грязь, а в 1929-му професором Костовським і лікарем Дадлезом було відкрито джерело мінеральної питної води “Олександра”.

Курорт “Немирів” розташований у сосновому лісі, на околицях селища, має сприятливі природні чинники для оздоровлення людини. Він унікальний не тільки найбільше концентрованою сірководневою водою (до 180 мг/літр) в Україні, а й тим, що, на відміну від інших сірководневих курортів, тут є мінеральна вода для внутрішнього застосування “Анна” (тип “Миргородська”), яку використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. 

Тут діє й фізіотерапевтичний комплекс, зокрема використовують функціональну та ультразвукову діагностику, масаж, гідротерапію, озокерит для аплікацій, електропроцедури. До послуг відпочивальників фіто- та лазеротерапія, рефлексотерапія, рентгенкабінет, стоматологічний та зубопротезний кабінети.

У санаторії Немирів лікують захворювання шкіри, післяопікові стани, захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату, серцево-судинні та шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчного міхура, захворювання чоловічої та жіночої статевої сфери.

Санаторно-курортне лікування в мальовничому Немирові завжди ефективне, а пов’язані з ним емоції та спогади – неповторні. Окрім лікування, тут вам запропонують цікаві екскурсії та інші культурно-пізнавальні заходи.