За даними статистичних джерел, у медичному туризмі України лідирують такі галузі, як репродукція, неврологія, кардіологія, реабілітація, пластична хірургія, офтальмологія, стоматологія, клітинна терапія та неврологія.
Журналісти «Діла» вирішили перевірити, чи дійсно це так, проконсультувавшись з провідними лікарями та експертами Львова.
За даними Міжнародної асоціації лікарів медичного туризму, у 2012-му в Україну по медичну допомогу приїхали 44 тис. іноземців, у 2018 році – близько 60 тис. таких туристів, 2019 року Україну відвідало близько 65 тисяч іноземних пацієнтів лише з метою лікування. Для порівняння до карантину щороку з метою оздоровлення за кордон виїжджало приблизно 160 тисяч українців.
У пандемію медичний туризм демонстрував менше падіння порівняно з іншими його видами. Наприклад, Туреччина навіть у час жорсткого карантину та закритих кордонів дозволила в’їзд особам, які їхали на лікування.
Умовно медичний туризм можна поділити на профілактично-оздоровчий, лікувальний та санаторно-рекреаційний. Наразі в Україні і, зокрема, на Львівщині переважає останній. За даними Української асоціації медичного туризму, кількість туристів, які відвідали Україну з метою оздоровлення, більш ніж удвічі перевищує показники лікувального туризму. Це можна пояснити хоча б тим, що з 500 відомих джерел мінеральних вод в Україні п’ята частина припадає на Львівську область. Однак навіть не ця, здавалось би вагома риса, є визначальним фактором туристичної привабливості Львівщини для світу.
Очільниця управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації Наталя Табака у коментарі «Ділу» розповіла про ситуацію з медичним туризмом на найпопулярніших курортах Львівщини. До карантину частка іноземних туристів у Трускавці, Східниці і Моршині становила 25-30%, зараз же ця цифра коливається в межах 10%. За статистикою на курортний відпочинок приїжджає найбільше поляків, азербайджанців, білорусів та молдован. Хоча бувають і поодинокі гості з США.
Станом на зараз середній термін перебування на відпочинку становить 10 днів. За словами Наталі Табаки, ціни за 2 тижні варіюються від 9 до 60 тисяч гривень.
Туристів до нас передовсім приваблює розташування. Більшість популярних курортів заховались в оточенні гір та лісу. Також не малу роль відіграє і транспортна розв’язка. Навіть до найвіддаленіших точок легко дістатись з аеропорту за кілька годин. Для іноземців також дуже важливим є питання власної безпеки. А у нашому Моршині з 20 червня не виявили жодного хворого на коронавірус. Станом на 5 серпня двома дозами у місті вакцинували майже 70% дорослих. До цього показника зараз наближається і Трускавець. До того ж готелі та санаторії змінили умови видачі їжі. Тепер гості не кладуть собі їжу на тарілку власноруч, це робить за них персонал.
Кваліфіковане медичне обслуговування, унікальні послуги також сприяють потоку до нас візитерів з метою оздоровлення. Чого варте лише родовище озокериту, що знаходиться за 9 кілометрів від Трускавця.
У Європі такого немає
Марія Олійник працює офтальмологом. Каже, іноземців серед клієнтів до 10%. Приваблює їх насамперед відсутність черг до лікарів. У європейських країнах запис на прийом нерідко здійснюється за кілька місяців наперед. У нас же можна отримати і консультацію, і лікування ледь не одразу після звернення. Іншими факторами є ціна і якість. Зазвичай туристи витрачають близько 30% від того, скільки могли б сплатити на батьківщині, бо часто страховка не покриває ті послуги, які людині треба. Ба більше за кордоном час медпрацівника цінується набагато сильніше ніж у нас. Лікарка розповідає випадки, коли іноземці телефонували до нашого лікаря і просили на вихідні організувати їм комплекс певних процедур. У Європі такого немає.
До Львова масово їдуть з Польщі та Італії. Більшість клієнтів походить з діаспори. За словами лікарки, не всі наші жінки, що виїжджають на заробітки, осягнули культуру носіння сонцезахисних окулярів. Тому у спекотній Італії очі часто отримують непоправну шкоду, і наші співвітчизники їдуть виправляти зір додому.
Тим паче, що українська офтальмологія займає топ-позиції у світі. Наші лікарі на найвищому рівні займаються хірургією сітківки, що є однією з найскладніших операцій у цьому напрямі.
Марія запевняє, що з іноземцями працювати набагато простіше ніж українцями. Лікарка жартує, що клієнтів вимогливіших за львів’ян у світі не існує, тому проблем не виникає. Мовний бар’єр також відсутній. У її оптиці весь персонал вільно спілкується англійською, тому порозумітись легко.
Найкраще працює «сарафанне радіо»
Основна доктрина остеопатії заснована на концепції взаємозв’язку всіх частин тіла. Це медицина, у якій послуговуються винятково руками. Лікар-остеопат не лише усуває причину виникнення захворювання, а й, що головне, відновлює баланс організму людини в цілому. Про остеопатію як таку в Україні конкретно почали говорити близько 5 років тому. Хоча розвивається вона вже набагато довше.
На жаль, не існує єдиного затвердженого Міністерством охорони здоров’я протоколу лікування українців остеопатом, тому що на відміну від інших країн, де остеопатія – легальний напрямок медицини, в Україні вона поки що не визнана.
Павло Завалко працює в Osteoplus, єдиній остеопатичній клініці на Заході України. За його словами, для більшості населення поняття остеопатії або взагалі невідоме, або ж дуже викривлене. Люди, що приїжджають з Києва чи Дніпра, набагато краще розуміються у цьому питанні.
Відсоток іноземців невеликий – близько 5%. Щодо запису телефонують за місяць, загалом черга повна на 2-3 тижні наперед. Нерідко лікарі консультують дистанційно.
Часто приїжджають усією родиною. До лікаря періодично навідується ціла сім’я з Швейцарії, попри те, що в країні, ця галузь також досить розвинута. Павло пояснює все тим, що у різних країнах користуються відповідно різними методиками.
Найкращою рекламою продовжує виступати «сарафанне радіо». Люди більше довіряють рекомендації сестри/сусідки/куми ніж рекламі в інтернеті. Так, каже, після візиту однієї жительки Прикарпаття на сеанси почало їздити ледь не все село.
Багато наших співвітчизниць воліють народжувати за кордоном. За даними компаній, які пропонують такі послуги, кількість українських клієнток за минулий рік збільшилася на 15 %. Тим часом, як розповіла «Ділу» головна лікарка Пологового клінічного будинку №1 Людмила Дмитрівна Шекета, до України народжувати поки що не приїжджають. За рік у заклад потрапило лише 5-6 іноземок. У цій галузі більше панує внутрішній туризм. До Льова їдуть народжувати з усієї України. Так, за 2020 рік пологи у закладі прийняли у 240 жінок, що не були зареєстровані за місцем проживання у Львівській області, у 2019 таких було 215. Насамперед притягує якість обслуговування та репутація закладу. Дуже часто спеціально їдуть до лікаря, у якого раніше народжував хтось з родини.
Було і кілька жінок з країн Перської затоки, відповідає на запитання Людмила Дмитрівна. У них до пологів є свої вимоги. Лікар – лише жінка, і жіноча частина родини обов’язково має бути присутня на пологах.
«Мекка сурогатного материнства»
Україна — одна з небагатьох країн у Європі, де комерційне сурогатне материнство не заборонене на законодавчому рівні.
Раніше ексуповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба дітей заявив, що насправді невідомо, скільки народжених сурогатними матерями дітей, «постачає» Україна за кордон.
Окремого закону про сурогатне материнство в Україні не існує. Агентства та клініки користуються певними положеннями Сімейного кодексу України (законними батьками дитини, яка народилась в Україні за програмою сурогатного материнства, визнаються тільки його біологічні батьки), правилами державної реєстрації актів громадського стану в Україні, а також наказом МОЗ «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні»
За даними Української асоціації медичного туризму, вартість сурогатного материнства в Україні становить від 35 000 $, що в 2-3 рази дешевше, ніж в країнах Євросоюзу. А в Іспанії, Німеччині, Італії та Франції сурогатне материнство взагалі заборонене повністю.
Журналісти «Діла» звернулись за коментарем до двох львівських агентств, що займаються такими послугами. Однак вони, на жаль, відмовились надавати будь-яку інформацію.
За кордоном про нас мало знають
У розмові з журналістами «Діла» завідувач відділення кардіології і реперфузійної терапії у Львівській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Василь Процько зазначив, що кардіологія поки не користується попитом серед медичних туристів з-за кордону.
Незважаючи на те, що рівень лікування серцево-судинних захворювань у нас перебуває на достатньо високому місці, про нас мало знають. До лікарень потрапляють хіба ті іноземці, у яких під час перебування в Україні виникли певні проблеми. Тим не менш ситуація з внутрішнім туризмом у Львові набагато краща. Державні клініки лишаються лідерами у всьому Західному регіоні.
Згідно із статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, хвороби зубів є у 99% дорослого населення земної кулі. У 60–90% дітей теж спостерігаються проблеми із зубами. За даними УАМТ, лікувати зуби до України щороку приїжджає близько чверті всіх медичних туристів.
Щоправда, як розповіла «Ділу» заступниця директора клініки «Когут і Когут» Надія Когут, потік клієнтів з-за кордону до стоматологій Львова ще з минулої весни скоротився ледь не до нуля.
Якщо говорити про докарантинний період, то 60% пацієнтів клініки – іноземці. Переважно це підприємці, які мають бізнес в Україні, решта – українці, які виїхали і постійно проживають за кордоном (Америка, Канада, Англія, Ірландія, Італія). Також лікуються працівники міжнародних корпорацій. У клініці надають стоматологічну невідкладну допомогу іноземним військовим. Мовного бар’єру немає, персонал вільно спілкується англійською, польською та німецькою мовами.
За словами Надії, іноземці мають звичку записуватись до лікарні щонайменше за місяць. Клініки шукають в інтернеті, де можна переглянути і лікарів, і рейтинг закладу в цілому, або ж їдуть за особистими рекомендаціями.
Тож ключовим фактором є позитивний особистий досвід лікування родичів або знайомих. Туристи як правило добре знають, до якої клініки вони збираються і що саме їм необхідно лікувати.
Левову часту всіх приїжджих становить діаспора. Деякі їдуть саме у Львів, бо мають у місті родичів, а це дозволяє зменшити витрати на проживання. Найчастіше для відвідин обирають літо. До того ж у Львові добре розуміють польську, що є плюсом для туристів з сусідньої країни. Наші стоматології приваблюють насамперед поєднанням ціни та якості.
Лікувати зуби в Україну летять найбільше поляки та американці. У Польщі страхова медицина розвинена набагато гірше ніж у інших країнах Європи, тому часто не покриває повністю всі необхідні людині процедури. У США ж середня вартість лікування в 3-4 рази вища за нашу. До речі, 70% від усіх видів стоматологічних послуг становлять протезування та імплантація. А приїжджають зазвичай, коли хвороба вже перебуває у дуже запущеному стані. Надія зазначає, культура догляду за зубами за кордоном потребує покращення. Іноземці дуже вимогливі до дисципліни, для них неприйнятно, якщо прийом переносять без попередження або просять прийти на годину раніше чи пізніше від зазначеного часу. А втім, Надія згадує випадки, коли колишні клієнти були проїздом в Україні і заїжджали просто побачитись. Здебільшого іноземними пацієнтами є люди старшого віку, дітей привозять рідко, молодь також буває нечасто.
У більшості розвинутих країн медичний туризм має державну підтримку. На часі і нам перейняти досвід держав, у яких ця галузь стала значним доповненням до бюджету. Так, турецька авіакоманія Turkish Airlines, 49% якої належить державі, надає туристам, які приїжджають до країни з метою лікування 50-відстокові знижки на переліт.
Варто лише почати розвивати цю галузь активніше і згодом ми зможемо стати державою, де прагнуть лікуватися та оздоровлюватися пацієнти з усіх країн світу.
