26 липня виповнюється 230 років з дня народження Франца Квасера Моцарта – сина геніального Вольфганга Амадея Моцарта. Моцарт-молодший 30 років свого життя провів у Галичині, з них чверть століття – у Львові. Він був талановитим композитором і музикантом і багато хто відзначає його твори як цілком самобутні і високого рівня, серед яких є й музика на українські мотиви. В біографії Моцарта-молодшого є один момент, який може змусити по-іншому подивитись на один із найзагадковіших моментів в історії світової музики – чи справді Антоніо Сальєрі доклався до передчасної смерті великого Вольфганга Амадея Моцарта?
Джерело: Радіо Свобода.
Франц Ксавер Моцарт є наймолодшим сином Вольфганга Амадея Моцарта і один з двох із шести дітей, які вижили в родині великого композитора. Але він один обрав музичну кар’єру і став «останнім Моцартом» в музичній династії – адже і його дід – Леопольд (батько Вольфганга Амадея) теж був композитором.
Так само – вундеркінд
На момент смерті великого Моцарта, Францу Ксаверу, народженому у Відні, було менше від п’яти місяців. Мати Констанція одразу поставила Моцарта-молодшого на музичний шлях.
«Констанція була музою великого Моцарта і саме вона опікувалась Францом Ксавером і ставила його на музичну стежку. Життя змусило її дуже складно виживати після смерті Вольфганга Амадея», – розповідає Роксолана Гавалюк із Львівського музичного коледжу імені Люткевича.
Тиск імені та слави великого батька Франц Ксавер відчув вже змалку.
Коли хрестили наймолодшого сина в Соборі Святого Стефана в самому серці Відня, йому дали при хрещенні ім’я Франц Ксавер Вольфганг. А коли дитині було два роки мати додала до імені ще й «Амедей». Тобто – Франц Ксавер Вольфганг Амадей Моцарт – друга половина імені точнісінько як у великого батька!
Перший публічний виступ Моцарта-молодшого відбувся як співака в неповні шість років – він виконував одну з арій з «Чарівної флейти» – нині однієї з найпопулярніших опер у світі. Щоб співака було видно і чути, маленького Франца Ксавера на сцені поставили… на стіл, а преса дала гарні рецензії.
З десяти років Франц Ксавер вже виступає як піаніст на музичних салонах і починає сам писати музику. Свої перші твори присвячує матері – Констанції. В 14 років відбувся дебют Моцарта-молодшого як композитора – й одразу у Віденській академії!
«На дитині з самого народження був оцей хрест тіні визначного генія і з цією тінню його завжди співвідносили», – пояснює музикознавець Роксолана Гавалюк.
Констанція робила все, щоб у Моцарта-сина були найкращі вчителі музики – учень його батька Йоганн Непомук Шуммель та органіст собору Святого Стефана у Відні Йоганн Георг Альбрехстбергер.
«Втекти» на Галичину
Франца Ксавера характеризували як людину-інтроверта, на відміну від свого батька, енергія якого била фонтаном! Моцарт-молодший також дуже недооцінював себе і свої таланти і, творячи музику, розумів, що всі будуть одразу порівнювати його твори з батьківськими…
І хоча причиною виїзду Франца Ксавера до Галичини у 1808 році називають гарну зарплату вчителя музики, запропоновану графом Віктором Баворовським, однак, багато хто вважає, що сам виїзд до тоді підавстрійської Галичини був спробою втечі від тиску, який на нього чинили Відень і столичний музичний світ, втечею від цього тягаря – коли його постійно порівнювали з великим батьком.
Сам Франц Ксавер підтверджував, що виїзд на Галичину був для нього «втечею» – навіть суто психологічно.
«Вдома до мене не найкраще ставились. Після трирічного віку використовували як найстаршого, хоча я був наймолодшим. Для матері я був чужим. І все, що потрібно для життя, я здобував сам. І це мене гнобило», – писав в одному з листів приятелю до Відня Франц Ксавер перед виїздом до Галичини.
Тодішній Лемберг якраз був чи не найвіддаленішим куточком в імперії Габсбургів і регіональним центром, найменше пов’язаним із метрополією. Але недооцінювати вагу Львова в імперії Габсбургів теж не можна.
«Це була новоприєднана провінція і Львів все ж був четвертим містом Габсбурзької імперії після Відня, Будапешта і Праги. Тобто, це було велике місто зі своїми культурними традиціями, в якому було багато аристократів і заможних людей, – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода доктор мистецтвознавства зі Львова Любов Кияновська.
Приїхавши на Галичину у віці 17 років у листопаді 1808 року, Франц Ксавер викладає музику дітям у маєтку графа Баворовського в Підкамені поблизу Рогатина (нині Івано-Франківська область). Треба зауважити, що 17 років в моцартівські часи були цілком самостійним віком.
«Плата була гарною, але юнак мав бути постійно в замках і маєтках ізольованим і це також була плата за культурну ізоляцію», – розповідала Гавалюк під час вебінару раніше цього року.
Українські мотиви
У Франца Ксавера Моцарта є українські мотиви в музиці – зокрема у варіаціях на народні пісні.
«Композитор звертався до теми українських та російських пісень. Але мусимо повідомити, що пісні, які в каталогах фігурують як «російські», є українськими. Хоча є, власне, і суто російські», – пояснює Гавалюк.
До питомо українських належить зокрема кілька варіацій на тему народної пісні «У сусіда хата біла» (Opus 18), написані в 1809 та 1820 роках – під час львівського періоду.
Важко сказати, чи Франц Ксавер самостійно збирав український галицький фольклор – принаймні тема ця недосліджена.
Українські мовити в нього з’явились радше з пісенників, виданих у Відні, – там були чимало пісень з частини України, яка була тоді в складі Російської імперії.
«У сусіда хата біла» – далеко не галицька пісня, це зрозуміло. І сім варіацій, які він написав «на народну арію», він потім ґрунтовно переробить і буде включати до своїх концертних програм і цей твір буде користуватись величезним успіхом», – розповідає Гавалюк.
Варіація авторства Франца Ксавера Моцарта на тему української народної пісні «У сусіда хата біла»:
На Галичині Франц Ксавер пише серед іншого варіації на тему німецьких танців, польського «Краков’яка», російської пісні «Чем тебя я огорчила»…
«Він, звичайно цікавився і українською культурою, і польською… Але це було притаманно ранньому романтизму у всій Європі. Маси тоді якраз починали сприймати ідею національного. То був такий етап», – розповідає професорка-мистецтвознавець Любов Кияновська.
Від Баворовського Моцарт-молодший переїздить до Сарників Долішніх, що в 11 кілометрах від Рогатина (теж нині Івано-Франківська область) – до маєтку графа Янішевського
Але 1814 року Франц Ксавер оселяється у Львові і працює викладачем музики в найславетніших аристократичних родинах. У Львові-Лембергу він залишиться на чверть століття.
Якийсь час у Львові молодший Моцарт мешкав на Площі Ринок в самому центрі міста.
У Львові Франц Ксавер приятелює зі своїм двоюрідним братом Антонієм Лянґе – відомим художником, який створив низку неперевершених гравюр найкрасивіших місць Галичини, виданих окремих альбомом у Львові в першій половині 19-го століття.
У Соборі Святого Юра «найкращі хори»
У Львові він зустрів велике кохання і тривалий час домагався руки Жозефіни Бароні-Кавалькабо, дружини імперського радника в тодішній Галичині та Лодомерії. Це було взаємне кохання. Він їй робив посвяти творів – зокрема кілька романсів, авторство яких аж до кінця 20-го століття хибно приписували Ференцу Лісту.
«Аби здобути славу і покласти цю славу до ніг коханої», за висловом Гавалюк, Франц Ксавер вирушає в європейське турне, але починає його з Російської імперії. В кінці грудня 1818 року він побував у Києві та Житомирі. Невідомо, чи встиг він дати концерти, як планував, оскільки через смерть сестри російського імператора в січні 1819 року була оголошена тримісячна жалоба і концерти не проводились.
Повернувшись до Львова з підросійської України, невдовзі Моцарт-молодший вирушає в інший бік Європи – на захід, давши концерти в Любліні, Варшаві, Гданську, Кьонігсберзі, Гамбурзі, Бремені, Лейпцигу, Празі, Цюріху, Берні, Франкфурті, Любляні, Відні, Штутгарті та інших містах. Під час цього турне його таємно посвятили в масони.
Концерт для фортепіано з оркестром Франца Ксавера Моцарта (1808 рік):
Після поїздки він бере участь у Львові в щотижневих музичних салонах у будинку Жозефіни.
У 35-у річницю від смерті свого батька – 5 грудня 1826 року – Франц Ксавер диригував виконанням «Реквієма» Моцарта – як він писав матері – в «руській церкві, бо там на хорах найбільше місця».
Йшлося про український греко-католицький Собор Святого Юра і його хори, де одночасно могли вміститися біля півсотні хористів. Деякі газети писали про 400 хористів, – але то, вочевидь, було перебільшенням.
Виконував «Реквієм» хор Святої Цецилії, яким диригував Франц Ксавер. На основі хору було сформовано музичне «братство Святої Цецилії» і перша музична школа у Львові. Виконання «Реквієму» повторювалось ще пару років.
Саме Францу Ксаверу приписують активне поширення музичної благодійності на Галичині – він часто давав концерти, виручка з яких йшла для дітей вдів, дітей-сиріт та погорільців від пожеж – хоча сам багатою людиною не був.
В 1838 році з Жозефіною (за одними даними – вони одружились, за іншими – залишались все ж неодруженими) Франц Ксавер переїздить зі Львова до Відня і продовжує концерти і участь у музичних салонах.
За деякими даними, він став першим директором новоствореного Моцартеуму в Зальцбурзі – місті, в якому народився великий Моцарт, його батько.
Моцарт і Сальєрі
Вже зазначалось, що змалку Франц Ксавер мав гарних вчителів музики, проте маловідомим фактом є те, що одним з наставників Моцарта-молодшого був композитор Антоніо Сальєрі.
Ще Олександр Пушкін у своїй відомій поемі «Моцарт і Сальєрі», написаній у 1830 році і опублікованій двома роками пізніше, підхопив чутки і провів лінію якоїсь вини Сальєрі в передчасній смерті великого Моцарта, який помер у 35-річному віці.
Потім на основі поеми Пушкіна, яка входила до циклу «Маленьких трагедій», відомий російський композитор Ніколай Римський-Корсаков створив оперу в 1897 році.
Все це могло залишитись частиною літературно-музичної історії, але драматург Пітер Шаффер в 1979 році пише п’єсу «Амадеус». Її виставу в Лондоні дивиться чесько-американський кінорежисер Мілош Форман і знімає в 1984 році суперуспішну стрічку «Амадеус», яка здобуває 8 Оскарів, 40 міжнародних кінонагород і вважається одним із найкращих фільмів у світі всіх часів.
Відтак, із того часу лінія на якусь вину Сальєрі в смерті Моцарта набула голоснішого звучання – тобто і поема та опера в 19-му столітті, і п’єса та фільм у 20-му, ніби кладуть гріх на душу Сальєрі. Щоправда, фільм Формана вилився також і в пробудження інтересу до музики самого Сальєрі, яка раніше відійшла в забуття…
Треба зауважити, що в фільмі Формана точно передано конкуренцію італійської та німецької музично-оперних шкіл при віденському дворі, і справді Вольфганг Амадей Моцарт скаржився на Сальєрі та італійські кола у Відні, які, ймовірно, подекуди і справді могли «ставити палки» в колеса Моцарту. Але є й гарні відгуки Моцарта про Сальєрі…
Чутки ж, що Сальєрі нібито отруїв Моцарта з’явились через пару десятків років після смерті геніального композитора, підігріті старечими обмовками самого себе з боку Сальєрі, який в кінці життя був несповна розуму, а також були розбурхані поемою Пушкіна, яка була єдиною з його поем, поставленою на сцені ще за життя визначного російського поета.
Ця загадка – чи отруїв Сальєрі Моцарта? – є однією з найбільших таємниць класичної музики – та й не лише класичної, а, можливо, й загалом світової музики.
Цікаво, що після смерті великого Моцарта, як було вже зазначено, одним із вчителів Франца Ксавера Моцарта був саме Антоніо Сальєрі. Він вчив Моцарта-молодшого зокрема вокалу – з 16-річного віку.
Чи не є цей факт свідченням, що у Сальєрі, так би мовити, було чисте сумління, що, навчаючи і бажаючи успіху молодшому Моцарту, він не мав стосунку до смерті його батька – великого Моцарта?
«Сальєрі якраз хотів допомогти Моцартам. Совість Сальєрі була чистою перед Моцартами. Абсолютно!» – зазначає в інтерв’ю мистецтвознавець Любов Кияновська
«Та й зрештою дружина Моцарта – Констанція – не віддала б свою дитину, на яку вона покладала такі надії, вчитися до людини, яка мала б стосунок до смерті Моцарта-старшого. До речі, Сальєрі вчив Франца Ксавера задурно, не брав навіть грошей. Це дійсно ще один аргумент щодо невинуватості Сальєрі», – додає професорка.
Навіщо Україні «свій» Моцарт?
Франц Ксавер Моцарт написав порівняно небагато власних музичних творів. Зокрема фахівці цінують два його фортепіанні концерти та симфонію, а усього 30 творів є Опусами з номерами його авторства – це порівняно небагато.
Як каже Кияновська: «Він дійсно непогану музику писав. Щоб аж дуже цікаво писав, йшов попереду своєю епохи – то ні. Але він дійсно вписувався в ранній романтизм, власне, в моду того часу. Але поза сумнівом – він був дуже професійний, це – поза сумнівом!»
Був у Франца Ксавера і період – із 1828 по 1839 роки – коли він майже нічого не писав. Можливо, не мав натхнення, а, може, й через низьку самооцінку, яка його супроводжувала все життя…
Але як до «свого» Моцарта ставились і ставляться у Львові?
Коли Львів був частиною радянської України, про Франца Ксавера дуже рідко згадували, він був майже забутий.
«У Львові за радянських часів про нього не говорили, творів практично не виконували. Чому так? Тому що за радянських часів вся культура у Львові починалася з приходом більшовиків. Нам ніхто не розповідав про видатні постаті 19-го століття. Була така радянська політика – відлік культури починався з Совєтів… Тому ні Франца Ксавера Моцарта, ні десятків інших композиторів та музикантів, які були у Львові, в нашій свідомості, в нашій панорамі в ті часи не було», – пояснює в інтерв’ю професорка Кияновська.
Інтерес до «свого Моцарта» почав пробуджуватись в незалежній Україні. Нині його музику виконують під час музичних фестивалів LvivMozArt, арт-директором якого є відома диригентка Оксана Линів. У Львові мають відкрити пам’ятник – перший, до речі, пам’ятник Францу Ксаверу в світі.
Зацікавлення Моцартом-молодшим нині спостерігається і в Австрії, Німеччині, Польщі, Чехії (він помер і похований у чеських Карлових Варах). Але двигуном інтересу до Франца Ксавера є саме Україна, на землях якої він провів більшу частину свого життя.
Незабаром в Україні побачить світ найповніша збірка листів та щоденників Франца Ксавера Моцарта – українською мовою!
Як пояснює мистецтвознавець Любов Кияновська: «Франц Ксавер Моцарт – це один із брендів Львова, який буде зрозумілим Західній Європі. Це зміцнює культурний зв’язок України з Європою».
