Перші монети на території України з’явились з початком грецької колонізації, їх привезли переселенці з давньогрецького міста Мілет. Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, що карбувалася великим князем київським Володимиром Святославовичем наприкінці Х століття. Перший випуск монет відбувся у 990 році з нагоди хрещення Русі та одруження князя з візантійською принцесою.
Розповідаємо цікаві факти про те, які монети карбували у Львові, де знаходився львівський монетний двір, – далі у матеріалі Бюро спадщини.
Львівський монетний двір
Львівський монетний двір функціонував протягом двох періодів: з др. пол. XIV ст. до 1414 р., тут карбували срібні півгроші; та з 1663-1665 рр. (з перервами). Локація першого монетного двору у Львові невідома.
Перша монета виготовлена у Львові
Першими монетами, виготовленими у Львові, є Руський грош 1356 р. Монета була виготовлена зі срібла 875-935 проби, вагою у 1.55 грам та діаметром 18-20 мм. Аверс монети був прикрашений левом, що крокує ліворуч, а навколо розміщено латиномовний напис, що в перекладі означає “МОНЕТА ПАНА РУСІ КАЗИМИРА”. На реверсі розміщена літера К, що позначає першу букву імені короля і напис на латині “REGISPOLONIA”, що перекладається, як «КОРОЛЯ ПОЛЬЩІ».
Пристрій для виготовлення монет у середньовіччі
Мідна монета у Львові
Крім напівгрошей (Руський грош дорівнював половині краківського) Казимир карбував у Львові мідну монету. Це було унікальним явищем для того часу, оскільки перші мідні монети в Німеччині чи Франції з’явились аж через 150 -200 років.
Другий монетний двір у Львові
Він діяв у будинку купця Я. Жидкевича на площі Ринок № 39. Тут карбували польські монети – золоті дукати, талери, 30-ти, 18-ти, 6-ти і 1,5 грошовики. З опису 1712 р. відомо, що будинок був триповерховим, з мурованим флігелем.
У 1776 р. будівничий Якуб Пйотровський провів тут першу значну реконструкцію. У кін. ХІХ ст. будинок перебував у незадовільному стані, тому було розроблено проєкт реставрації. У 1895 – 1896 рр. за проєктом архітектора-будівничого Вінцента Кузнєвича на замовлення тодішнього власника кам’яниці, Нафталі Френкля, будинок набув сучасного вигляду.
Палаццо Бандінеллі: Не лише пошта
Вважають, що у період Тридцятирічної війни (1618–1648) у подвір’ї палаццо Бандінеллі деякий час діяв монетний двір, перенесений під час військових дій з Кракова до Львова. Це пізньоренесансний будинок зі східної сторони пл. Ринок під № 2, де розташовувалась перша пошта у місті, а згодом і монетний двір.
Палац Бандінеллі, пл. Ринок, 2
“Святе срібло”
Монети львівського монетного двору карбувати з т. зв. “святого срібла”. Тобто цінний метал для виготовлення монет отримували з церковного начиння — чаш та ін.
Інші монети
Далі у місті почали карбувати орти та шостаки — монети вагоміші за Руський гріш. Орт дорівнював ¼ талера, містив у собі 2 шестака, 4 трояка або 8 півтораків.
Замах на львівський монетний двір
У 1657 р., шляхта, обурена чутками про розкрадання «святого срібла», погрожувала навіть захопити монетний двір. Тоді Л. Бандінеллі (секретар монетного двору) в ніч з 24 на 25 січня 1657 р. таємно вивіз всі цінності в Сілезію, де в місті Ополе знаходився королівський монетний двір. Таким чином історія львівського монетного двору добігла кінця.
