Ірина Бурдьо виявила підозрілу гульку в ділянці грудей, коли перебувала на 26-му тижні вагітності. Жінка, яка чекала на первістка, одразу звернулася до медиків. Обстеження підтвердило найгірші побоювання — рак молочної залози першої стадії.
«Я до 38 років жила з ілюзією, що можу щось контролювати у житті. Після встановлення діагнозу зрозуміла, що це не так. Тоді почала шалено швидко шукати можливі рішення, адже чекала на свого синочка», — розповідає Ірина, пише ЛМР.
За допомогою жінка звернулася до лікарні святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання Львова. Фахівці з’ясували, що пухлина є гормонозалежною, а її стрімкий ріст спровокувала саме вагітність. За звичайних обставин такі новоутворення на ранній стадії ростуть повільно і добре піддаються лікуванню. Однак вагітність кардинально змінила ситуацію.
«Великий рівень гормонів, характерний для вагітності, активно стимулював ріст пухлини, тож треба було діяти якнайшвидше. Ситуація була нестандартною: ми не могли вводити певні контрастні речовини, що суттєво ускладнювало і діагностику, і лікування», — пояснює хірург-онколог та мамолог лікарні святого Пантелеймона Артем Федосов.
Медики вирішили не зволікати й провести операцію. На той момент Ірина перебувала на 31-му тижні вагітності. До хірургічного втручання залучили 12 спеціалістів: хірургів-онкологів, анестезіологів, акушер-гінекологів та неонатологів — адже існував реальний ризик ускладнень для дитини.
Операція завершилася успішно. Лікарям вдалося повністю видалити злоякісну пухлину, зберегти молочну залозу і не допустити передчасних пологів. Стан дитини залишався стабільним.
«Все, що допомагало мені відновлюватися після операції, — це мій очікуваний синочок і віра в те, що все має вийти», — ділиться Ірина.
На 36-му тижні вагітності жінка народила здорового хлопчика. Сьогодні малюкові вже виповнилося вісім місяців. Після завершення вагітності лікарі провели повноцінне обстеження й встановили, що хвороба не поширилася на інші органи. Наразі пацієнтка перебуває у стані ремісії.
«Емоції переповнюють, коли трапляються такі історії — і вони успішні», — підсумовує хірург-онколог Артем Федосов.
