Понеділок, 26 лютого

Львівські дослідники знайшли схований під дахом старовинної бойківської хати Декалог ОУН

Під дахом старовинної бойківської хати у селі Плав’я на Львівщині дослідники знайшли багаторічну записку з текстом Декалогу ОУН. Її знайшли ще влітку, проте через старість та крихкість паперу, розкрити та розшифрувати її вміст вдалося лише наприкінці 2023 року. Про знахідку журналістам LVIV.MEDIA розповів директор історико-культурного заповідника «Тустань» Андрій Котлярчук.

Пів року тому у селі Плав’я на Львівщині дослідники разом з командою будівельників розбирали столітню бойківську хату, щоб перевезти її до заповідника «Тустань». Під час розбору вони випадково знайшли між кроквами даху записку. Папір був складений багато разів і був дуже крихким. Записка лежала під дахом близько 80 років і розібрати, що на ній написано було майже неможливо.

Дослідники передали знахідку в руки реставраторів бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка. Там папір обережно відкрили та зафіксували спеціальним розчином, щоб папір більше не руйнувався. Розшифрувати зміст записки вдалося лише наприкінці 2023 року.

«Виявилося, що з одного боку на папірці олівцем написаний повний текст Декалогу українських націоналістів. З іншого ж — прикмети характеру людини в жіночому роді: відважна, набожна, ощадна тощо», — розповів директор заповідника Андрій Котлярчук. До слова, Декалог ОУН — це список з десятьма правилами українського націоналіста. Його уклав другий голова ОУН Степан Ленкавський у 1929 році.

Андрій Котлярчук додав, що походження записки поки що невідоме. Навіть власники старовинної хати не знають, як цей папірець потрапив між крокви, та хто міг бути його автором. Як розповів Котлярчук, після цієї знахідки у селі Плав’я почнуть досліджувати підпільний визвольний рух.

«Цей випадок підтверджує, що коли маємо справу з якоюсь історичною спорудою, навіть якщо це якась сільська хата, то дуже важливо зберігати її контекст. Зараз дуже багато старих хат по селах, по містечках, їх розбирають і не звертають уваги на такі речі, просто викидають на смітник. Коли ми говоримо про збереження історичної споруди, то важливо зберегти не лише стіни, а й досліджувати під час розбирання та реставрації все, що там є. Це важливо для історії та суспільства, а також підсилює майбутню комунікацію цієї споруди», — підсумував Андрій Котлярчук.

Авторка: Дарія Борищук

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.