Львів. Часто ходячи вулицею Коперника, я помітив цікаву бабусю. Вона виносить з дому крісло під двері під’їзду, сідає і багато годин просто чекає… Гарно вдягнута старенька пані проводжає поглядом машину за машиною. Якось вона була зникла, а тепер я знову її бачу там, пише Юра Мартинович у своєму блозі на сайті ZIK.
Одного разу, я її запитав, чого вона чекає? А бабуся сказала: «Рідних на машині…».
Фото: Юра Мартинович
Дні йдуть, ночі минають, а ця бабуся, зранку, виносить крісло, сідає і чекає до настання темряви саме тієї машини із її рідними… Можливо, що це старечий маразм, або якась її особлива, особиста історія… Та все ж, проходячи повз Коперника, 32, можете привітатися із нею, та запитати: як Ваші справи сьогодні? Думаю, їй буде приємна увага, бо тоді, хоч на грам, та все ж менше самотності у цьому старечому серці…
