Видатний філософ і астроном Юрій Котермак родом з Дрогобича. Саме цей українець першим надрукував твір латинською мовою. Юрій був ректором Болонського і професором Краківського університетів і це не всі заслуги науковця епохи Відродження.
У лютому минули 526-ті роковини з дня смерті вченого, про якого до ХХ століття широкому загалу практично нічого не було відомо. ІА Дивись.info розповідає про таємничого Джорджо да Леополі з Львівщини.
Ровесник Колумба
Пів тисячоліття тому, між 1448 та 1452 роками, у солерава з Дрогобича Михайла-Доната Котермака народився син, який через декілька років гучно заявить про себе світові. Сім’я була незаможною, мати хлопчика померла, коли він ще був зовсім маленьким. За кілька років не стало і батька.
Першу освіту отримав у священника місцевої церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій (дати Великодня) і основні знання з латини. Хлопчик завжди прагнув до більшого та мріяв подорожувати. Будучи підлітком, Юрій з групою купців вирушив з Дрогобича до Криму — через Буковину, Молдавію, далі — морем.
За кілька років, юнак вступає до Яґеллонського університету в польському Кракові. Це був 1469 рік. Хлопець на той час добре володіє латиною, польською та давньогрецькими мовами. Йому навіть зробили знижку на оплату навчання, бо у Юрія таких грошей не було.
Тут Котермак-молодший через рік здобув науковий ступінь бакалавра. Таких було дев’ять випускників, з-поміж 66-ти студентів на курсі. Ще через три роки — магістра. Та на цьому майбутній вчений не зупинився.
Ректор найстаршого в Європі університету та наставник Коперника
Він вступає до Болонського університету — найстаршого в Європі: вивчає медицину та вільні мистецтва і стає доктором філософії та медицини.
Для цього, аби здійснити мрію, юнак пройшов пішки до Італії, бо не мав грошей, щоб найняти коней. Він подолав з Кракова до Болоньї тисячі кілометрів, здолавши шлях черех Словачиину, Угорщину, Венецію та Падую.
Навчаючись, паралельно Юрій тут читає лекції з астрономії, за які йому платили вдвічі більше, ніж іншим — замість ста лір двісті. Згодом науковець стає ректором найстаршого в Європі вишу, а в історію він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі», себто Юрій зі Львова, і про це знали аж до минулого століття в усьому світі.
Болонський університет
Ректор обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.
У той час учений мав тісні зв’язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед яких був Марціо Галеотто — італійський науковець, гуманіст та видатний німецький математик Реґіомонтан (головною працею вченого був твір «Про всі види трикутників» — перше дослідження в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна). Саме ці люди проголосували за його обрання ректором Болонського вишу. Тоді Юрієві було близько тридцяти років.
Сам Юрій Дрогобич був учителем видатного астронома Миколая Коперника — автора трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи.
Миколай Коперник
Перша книга, яку написав українець
Сьмого лютого 1483 року у Римі вийшла книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. Цікаво, що першодрукар Іван Федоров народився через 37 років після цього.
Нострадамус з Дрогобича
У книзі Юрія Дрогобича, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи.
«Прогностик» знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.
Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв’язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.
Він також був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою в друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля – «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Осьмогласник», «Часословець».
Королівський лікар
Поміж іншим, Юрій працює професором медицини Ягеллонського університету в Кракові, мав чин королівського лікаря. Та попри це лікував бідних та знедолених.
Отримавши від ради професорів Краківського університету ділянку землі, Юрій Дрогобич спорудив на ній гуртожиток для викладачів медицини.
Під час викладання він поширював гуманістичні ідеї епохи Відродження. Дрогобич вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.
У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом, лікарем та істориком Гартманом Шеделем, який, до речі, є автором одних із перших картографів, які пачали використовувати машинний друк.
Згасла зірка астронома
Четвертого лютого 1494 року Юрій Дрогобич помер. Тоді йому було 54 роки. Похований науковець у Кракові.
Пам’ятник вченому у Дрогобичі. Фото: міськрада міста У Дрогобичі існує масонська ложа «Юрій Котермак» № 7 у складі Великої Ложі України.
