Четвер, 5 березня

У Винниках археологи виявили залишки древньої оборонної стіни

У Винниках археологи виявили залишки унікальної оборонної конструкції. Науковці припускають, що конструкція може бути однією з найдавніших поселень енеолітичного часу на заході України й збудована близько 3,5 тис. років до н. е.

Джерело: ZAHID.NET.
У Винниках археологи виявили залишки древньої оборонної стіни

У районі гори Лисівка у Винниках археологи древню оборонну конструкцію у вигляді лінії частоколу

Спільна археологічна експедиція Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича, Історико-краєзнавчого музею у Винниках, ЛНУ імені Івана Франка та Інституту археології Жешувського університету вже кілька років працює неподалік від Львова, на горі Лисівка у Винниках.

Науковці досліджують поселення культури лійчастого посуду, яка є однією з найбільших європейських енеолітичних культур другої половини IV тис. до н. е. Південно-східна межа цієї культури проходить територіями сучасних Волинської та Львівської областей і межує з трипільською культурою.

Науковці кажуть, що характерною особливістю вибору місць для заснування поселень культури лійчастого посуду є височини, які часто називаються горами. Під час розкопок на одній із таких височин – на горі Лисівка у Винниках – археологи виявили залишки оборонної конструкції з продуманим інженерним підходом – конструкція розташована у вигляді лінії частоколу.

За словами директора Історико-краєзнавчого музею Ігоря Тимця, науковці припускають, що це одне з найдавніших захисних поселень енеолітичного часу, розташоване заході України, якому щонайменше 5 тис. років. Раніше такі конструкції археологи виявляли у центральних і східних регіонах Європи.

«Для цієї захисної стіни був викопаний рівчак шириною 30 см, у який вкладалися поруч одна одної дерев’яні колоди. В окремих місцях колоди були більші в розмірах і тому вбивалися у “фундамент”. Поруч палісаду зафіксовано скупчення глиняної обмазки, перемішаною з дрібними вугликами. Попередньо можна припустити, що згадана дерев’яна стіна була обмазана глиною, яка з певних причин згоріла і завалилась», – розповів Андрій Гавінський.

Цінність цієї знахідки для археологів у тому, що вона свідчить про міжкультурні взаємозв’язки та контакти в добу міді, зокрема між культурою лійчастого посуду та трипільським світом.

Надалі археологи планують віднайти та розкопати другу лінію частоколу. Науковці припускають, що вона розташована поруч, за кілька метрів.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.