У сільській церкві на Львівщині під час ремонтних робіт виявили розписи початку XIX ст. На стіні над престолом виявили фреску зі сюжетом Старого Завіту – жертвоприношення Ноя, що є унікальним явищем у церковній традиції. Невелика парафія церкви святого Юрія у селі Ладанці, яку очолює отець Іван Городицький, потребує фінансової підтримки для того, щоб зберегти унікальні розписи.
Про виявлені унікальні розписи у Ладанцях недалеко від Перемишлян ZAXID.NET повідомила львівська реставраторка Ірина Гірна, яку наприкінці 2022 року запросили провести зондажі церкви перед новим ремонтом. Розписи, що зараз є у церкві, – з 1990-х років, коли УГКЦ вийшла з підпілля. Однак і вони вже руйнуються і відшаровуються. Під новітніми малюнками на стелі відкрили дерев’яні дошки перекриття з попередніми розписами. Також виявили їхні залишки спереду мурованого престолу, але вони в дуже поганому стані, практично 90% втрат.
Під стелею, оформленою у 1990-х, виявили дерев’яне перекриття і давніші розписи
У церкві демонтували для реставрації верхню частину іконостасу в гуцульському стилі 1930-х років. Штукатурка на стіні під ним сама відлущувалась, і священник помітив там первісний розпис.
«Первинний іконостас мав один ярус. Тому стіну над ним декорували. Над царськими вратами зверху на стіні ми виявили розпис жертвоприношення Ноя. Я перший раз бачу таке насправді. Старозавітні сцени ніхто на такому місці не малював. Хіба в нижній частині, на престолі, малювали жертвоприношення Авраама. А тут Ной», – каже ZAXID.NET Ірина Гірна.
Старозавітній сюжет жертвоприношення Ноя, зображений над престолом в церкві у Ладанцях
Йдеться про біблійний сюжет, коли після закінчення потопу Ной вийшов із ковчега і приніс Богу жертву, дякуючи за порятунок. Старозавітні сюжети на такому місці у храмах переважно не зображають, бо тоді приносили кровну жертву. А в новозавітній традиції приносили вже безкровну жертву, і ці сюжети зазвичай зображали в церквах.
«Ной приносить жертву на вівтарі як подяку. Тут є союз Бога і людини, відповідно подібний союз відбувається через служіння на престолі під час літургії. Воно має досить глибокий богословський зміст. Хоча, справді, доволі дивно, що Старий Завіт намальований фактично над іконостасом. Традиційно сцени зі Старого Завіту зустрічалися на нижніх ярусах іконостасу, над ними йшли намісні ікони», – пояснив ZAXID.NET настоятель церкви в Ладанцях о. Іван Городицький.
Під час перших зондажів збоку знайшли також розписи пізньобарокових балдахінів. Під ними, ймовірно, були образи. Це більш традиційний декор, їх часто зображали в XVII-XVIII ст. А от сцена з Ноєм особливо зацікавила мистецтвознавців. Принаймні ніхто з них не міг згадати, щоб така сцена раніше зображалась над престолом.
Виявлений розпис з балдахіном збоку біля престолу
«Видно, що сюжет малювала людина, яка займалася іконописом. Це іконописна манера малювання, а не монументальна. Бо весь принцип роботи такий самий: спершу роблять коричневий підмальовок, а по ньому вже витягують світло і пишуть ікону. І фігурки людей маленькі. На розписах стін робили великі зображення, щоб знизу добре проглядалися», – пояснює фахівчиня.
Реставраторка тішиться, що місцевий парох розуміє цінність давнього мистецтва і проводить просвітницьку роботу з громадою про необхідність збереження фресок.
Ірина Гірна читає парафіянам лекцію про важливість дослідження і збереження старих церков
«Ми взагалі не знаємо нашої культури. Бо такі малі церкви в селах переважно забілені, перемальовані, ніхто в них ніколи не шукає розписів. Тому ми в принципі не знаємо, що там зображалося. Тут, на Гологорах, багато схожих церков, вони вже всі перемальовані. Але ніхто їх не досліджував. Ми знаємо, як виглядають гарні великі католицькі храми, а як виглядали первісно греко-католицькі церкви – не знаємо насправді», – пояснює Ірина Гірна.
Реставраторка дослідила весь об’єм церкви, але розписи є лише у вівтарній частині, на решті стін є мармуризація – мальований мармур, без орнаменту і в поганому стані. Розписи довкола іконостасу з виявленими балдахінами, іконами законсервують і реставрують, а також відтворять на репродукції фотографій. Парафія сподівається на підтримку благодійників.
«Ми не маємо достатньо фінансових ресурсів, але плекаємо надію, що знайдеться хтось, хто нам в цьому допомагатиме. Наша парафія не є численною, і ми покладаємо надію на добрих людей. Ми відкриті на діалог, тому що розуміємо, що це спадщина не лише вірян цього храму, а Галичини назагал», – зазначив настоятель церкви о. Іван Городицький.
Розписи церкви довкола іконостасу законсервують і відреставрують
Церква св. Юрія збудована у 1824 році для громади УГКЦ. Отець Іван Городицький має ще парафію у сусідньому селі Пнятині. Тамтешня церква є пам’яткою національного значення, вона дерев’яна і має теж фантастичні відкриття, про які реставратори обіцяють розповісти згодом.
