У селі Кунин, за 20 км від Жовкви, своєрідно відновили встановлений там у 1966 році пам’ятник Богданові Хмельницькому, розфарбувавши його яскравими кольорами. Оригінальний результат став приводом для жартів і обурення у соцмережах. Як виявилось, це вже другий пам’ятник на території сільської громади, який так оригінально відреставрували.
Джерело: Zahid.net.
Встановлений 46 років тому на в’їзді в село пам’ятник гетьману Богданові Хмельницькому виготовлений з залізобетону і залишався однотонним до 29 червня 2021 року, коли Магерівсько-Добросинська сільська рада, до якої входить село Кунин, опублікувала у Facebook фото пам’ятника після реставрації. «Ще одну пам’ятку архітектури, а саме пам’ятник Богданові Хмельницькому, що в Кунині, відреставрувала громадська організація “Твори добро+”. І це лише початок їхньої роботи в Добросинсько-Магерівській громаді», – похвалились у сільраді.
Судячи з опублікованих фото, раніше від пам’ятника відкололись кілька незначних фрагментів, також був надщерблений постамент. Роботи з реставрації провела ГО «Твори добро+», про що свідчить великий логотип на постаменті. Прикметно, що це єдиний напис на постаменті – очевидно, автори реставрації впевнені, що Хмельницького і так усі впізнають.
За даними YouControl, засновниками ГО «Твори Добро+» є мешканець міста Комарно Іван Іваницький та мешканець Жовківського району Володимир Горбань. Іван Іваницький розповів ZAXID.NET, що члени громадської організації не є реставраторами, а просто вирішили відновити пам’ятник, який руйнувався.
«Це не реставрація. Якщо ми будемо використовувати таке слово як реставрація, до нас будуть звертатися люди, які відповідають за архітектуру. Ми просто побачили цей пам’ятник, який був у аварійному стані і вже починав хилитися. Ми зробили огляд, визначили, які потрібно матеріали, і відреставрувати його власними силами: так, як могли і вміли», – розповів Іван Іваницький.
За його словами, ремонт пам’ятника члени ГО «Твори Добро+» провели власними силами і витратили на нього близько 7000 грн.
«Всередині була цегляна основа, вона вся затекла. Ми її розібрали і зробили бетонний каркас. Після цього пошпаклювали, помалювали основу і відчистили пам’ятник від бруду, гнізд птахів та бджіл. Зверху фасад відремонтували цементово-гіпсовим розчином. Після цього ми його поґрунтували, посадили на клей і помалювали. Також почистили, викосили всю ділянку біля нього, облаштувати рови, щоб сходила вода», – описує проведені роботи Іван Іваницький.
Рішення зробити пам’ятник кольоровим він пояснює бажанням відтворити історичну зовнішність Богдана Хмельницького.
«Богдан Хмельницький вдягався у такий колір – ми знайшли багато фотографій і зробили його таким, яким його показують митці та історія. Ми вибрали такі кольори, щоб підкреслити, що це козак, отаман і для того, щоб привернути до нього увагу. Ми робили це не для когось і не для того, щоб пропіарити себе. Ми займаємось цим за власні кошти, і ці речі ми робимо так, як бачить ідеологія нашої громадської організації. Ми хочемо відреставровувати те, до чого іншим людям немає діла. Це не перша наша робота і не остання. Так що ми були готові до того, що люди сприймуть це двосторонньо», – каже Іван Іваницький.
Члени ГО «Твори Добро+» схожим чином уже відреставрували пам’ятник жінці-трудівниці у селі В’язова колишнього Жовківського (нині Львівського) району. Іван Іваницький надав редакції ZAXID.NET фотографії цього пам’ятника після проведення робіт.
Радянський пам’ятник жінці-трудівниці у селі В’язове розфарбували у патріотичні кольори та орнамент (фото ГО “Твори Добро+”)
Варто зауважити, що у селі Кунин, де мешкає менше 700 людей, є два пам’ятники Богданові Хмельницькому – ще один, з мармурової крихти, встановили у 1966 році. За однією із версій істориків гетьман може походити з Жовкви, бо його батько служив при дворі гетьмана Станіслава Жолкєвського.
Між іншим, світовій культурі відомі серйозні випадки колорування пам’ятників та скульптур. У жовтні 2018 року журнал New Yorker опублікував статтю, де вказано, що древня римська і грецька скульптура, яку ми звикли бачили лише у білому кольорі, насправді часто бувала розмальованою. Однак упродовж десятиліть фарба руйнувалась і тому зараз більшість античних скульптур є білими. Деякі митці та археологи намагаються відтворити історичну колористику гіпсових скульптур.
Іноді розмальовують яскравими фарбами конфліктні пам’ятники. Наприклад, суперечливий пам’ятник радянській армії у Софії кілька разів ставав майданчиком для творчості вуличних художників. Спочатку його розмалювали у рожевий колір, а потім солдатів перетворили у героїв коміксів.
