«Історія України 200 балів. Немає слів……Це все завдяки Герою Івану Ігоровичу, який загинув за Україну. Я йому вдячна до кінця життя».
Ці теплі слова присвячені вчителю історії Стрілківського ліцею Іванові Макару, який загинув 16 березня 2022 року в районі Попасної під час бою з російськими окупантами.
Вчитель, який виховав патріотів України
Юлія розповіла «Вголосу», що Іван Макар викладав у неї історію у 10 та 11 класах. Дівчина згадує, що з першого ж дня, коли вчитель зайшов до їхнього класу, він зумів привернути увагу старшокласників і тримати її кожного уроку. Вона досі пам’ятає його перший урок і тему, яку вони обговорювали – Перша світова війна.
Гордість вчителя – Юлія Макаревич
«Іван Ігорович не переказував нам підручника. Він розповідав факти, які знаходив в інших джерелах. Ми з нетерпінням чекали його предмета та любили історію», – каже випускниця.
За її словами, учні відчували, що викладач захоплюється своїм предметом і зумів заразити цим захопленням і своїх вихованців. Адже Іванові Макарові були цікаві й думки школярів, то ж на кожному уроці він заохочував їх до діалогу.
А також приносив на заняття відеоматеріали, з яких учні дізнавалися того, чого немає у підручниках.
Дівчина згадує уроки свого вчителя, де вони вивчали діяльність українських дисидентів періоду 60-х років та теми про національні опори, коли українці боролися за збереження української державності. Особливо цінними були тоді спогади очевидців.
«Коли почалося широкомасштабне вторгнення і ми дізналися, що Іван Ігогорович пішов на війну, то ми не здивувалися. Адже ми знали, що він – патріот. Коли дізналися про його загибель, то сподівалися, що це якась помилка. Але, на жаль, це підтвердилося», – говорить Юлія Макаревич.
Дівчина зізнається, що під час проходження національного мультитесту вона зосередилася аби скласти його якнайкраще. І це їй вдалося.
А своєму, світлої пам’яті вчителеві Іванові Макарові вона вдячна не тільки за хороші знання, а й за те, що всіх своїх учнів загиблий герой виховав патріотами України.
Юлія також зізналася, що має намір цього року вступити до Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вчитель з родини вчителів
За словами директора Стрілківського ліцею Ярослава Циба, Іван Макар не випадково обрав фах вчителя: його батько також присвятив себе вихованню дітей, працював спочатку вчителем, потім був директором школи.
«Іван Ігорович почав вчителювати відразу зі студентської лави. З 2011 році він прийшов працювати у наш ліцей. Викладав історію. А згодом, коли здобув другу освіту, юридичну, то викладав ще й право», – розповідає директор.
Ярослав Циб підрахував, що Іван Макар протягом своєї педагогічної діяльності встиг випустити понад 500 дітей.
Ліцей в Стрілках
«Він викладав цікаво, весело та доступно. Намагався донести до кожної дитини те, що історію своєї держави важливо знати кожної людині. Він виховував громадян України», – говорить директор Ярослав Циб.
За його словами, учні Івана Макара щороку отримували високі бали з ЗНО.
До слова, цього року 200 балів з історії отримав і ще один учень цього вчителя, Віктор Галисин.
Зголосився добровольцем
Ярослав Циб також згадує день, коли ми всі дізналися про повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну.
«Ми вчилися очно. 24 лютого вранці всі терміново зібралися на педагогічну нараду аби вирішувати що далі робити», – каже він.
А ось Іван Макар на нараду не прийшов. Він зателефонував і повідомив, що вже стоїть в черзі до військкомату аби зголоситися до котрогось з військових підрозділів.
«Я його питаю: «Як так швидко тобі повістку принесли?». А він відповідає: «Мене ніхто не викликав, я сам пішов». І вже наступного дня його скерували у військову частину», – розповідає директор ліцею.
Ще за три дні вчитель-патріот вже був зі своїми побратимами в Луганській області.
А вже 16 березня родині повідомили, що боєць 24 ОМБ імені Данила Галицького Іван Макар загинув у бою з російськими окупантами.
Проте, на жаль, тіло бійця не змогли винести з поля бою аби поховати належно вдома.
«У військкоматі повідомили, що він загинув у бою під Попасною. І є свідчення очевидців, його побратимів, які бачили його загибель і намагалися винести тіло з поля бою. Але почався сильний артилерійський обстріл, то ж вони мусили залишити його тіло там аби врятуватися самим», – каже Ярослав Циб.
Зараз, ця територія зараз тимчасово окупована і тіло героя досі не вдається отримати.
