Понеділок, 20 травня

Місто вічного світла та української інтелігенції. Що треба знати про Стрий

Місто Стрий на Львівщині завжди було осередком національного руху. Тут зароджувалися багато патріотичних організацій. Стрий дав Україні і світу цілу плеяду інтелігенції та громадсько-політичних діячів. У 1990, ще за півтора року до проголошення незалежності України, тут вперше серед українських міст підняли синьо-жовтий прапор.

Джерело: ZAHID.NET.

Стрий, як і всі міста Галичини, має давню історію, яка починається ще в княжі часи. Це засвідчують знахідки археологів з XI-XIII ст., хоча й перша літописна згадка фіксується у XIV ст. У кінці XIX ст. велика пожежа нищить Стрий, місто втрачає 70% своєї забудови. Тому більшість збереженої архітектури тут переважно з XIX-XX ст. Зате кожна красива вілла має якусь свою цікаву історію.

У Стрию є багато церков. Серед найдавнішої архітектури у місті є римо-католицький костел Різдва Пресвятої Богородиці. Його історія сягає середньовічного XV століття, але він часто горів, як все місто, і змінювався. Найбільші перебудови відбулися в XVII і XIX ст. У 1995 році храм проголосили Санктуарієм Матері Божої Хоронительки Людських Надій.

Костел у Стрию (фото ТІЦ)

У Стрию багато неоготики. Ще одна така будівля – модерновий колишній костел, а нині церква Архистратига Михаїла ПЦУ. Церква початку XX ст. є пам’яткою місцевого значення. А у неоготичній колишній лютеранській кірсі зараз моляться ЄХБ. Найдавніший греко-католицький храм – церква Успіння Пресвятої Богородиці. Австрійська влада наприкінці XVIII ст. розформувала францисканський монастир, якому належав храм, і передала костел греко-католицькій громаді.

Народний дім – споруда, якою стрияни пишаються чи не найбільше. По-перше, цю красиву будівлю спорудили за кошти містян і за проектом бюро львівського архітектора Івана Левинського у стилі еклектичного історизму. На фасаді встановлені погруддя Федьковича, Устияновича, Шевченка, Котляревського, Шашкевича, Лисенка. Зверху напис «Руському народови» (від тогочасної назви українців «русини»). Над дверима був золотий лев на голубому тлі – герб Руського королівства і Західноукраїнської народної республіки. На урочисте відкриття Народного дому у 1901 році з’їхалася вся тогочасна українська еліта.

На початку XX ст. у Народному домі Стрия працювали українські товариства, виступали українські театри, зокрема «Руська бесіда», трупа Леся Курбаса і Миколи Садовського, виступали Марія Заньковецька, Модест Менцинський, Олекса Мишуга. Іван Франко читав тут свої твори.

Народний дім у Стрию (фото ZAXID.NET)

Лідер націоналістичного руху Степан Бандера навчався у стрийській гімназії з 1919 до 1927 року. Окрім нього, цю гімназію закінчили багато майбутніх діячів культури, політиків та науковців – Філарет Колесса, Лев Ребет, Олекса Гасин, Петро Мірчук, Степан Охримович, Мирослав-Іван Любачівський, Степан Рудницький. У батьківському будинку Степана Бандери у 2010 року відкрили музей. У ньому зберігається його світлина у вишиванці, за якою майстрині відтворили узор і шиють «бандерівські вишиванки». Пам’ятник провіднику ОУН стоїть біля гімназії, в якій він вчився.

Музей родини Бандерів у Стрию

Давні кам’яниці і вілли розташовані у Стрию на вулицях Франка, Валовій, Бобикевича, Олесницького та інших. Туристично-інформаційний центр детально описав кожну садибу, хто в ній жив і яка її історія.

Вулиця Олекси Бобикевича містить багато цікавих будинків кінця ХІХ – початку ХХ століття. А у садибі №2 жив Євген Олесницький – громадсько-політичний і культурно-освітній діяч‚ адвокат і парламентар. Він є одним із прототипів головного героя повісті Франка «Перехресні стежки» Євгена Рафаловича. Зараз у його будинку працює краєзнавчий музей «Верховина».

Музей «Верховина» (фото ТІЦ)

Олесницький разом з однодумцями Остапом Нижанківським та Олексою Бобикевичем працювали над створенням багатьох організацій Стрийщини, їх називали «стрийською трійцею». Священик, громадський і політичний діяч Олекса Бобикевич, будучи головою товариства «Просвіта» у Стрию, створив численні осередки у селах району. Його дерев’яний сторічний будинок стоїть навпроти музею «Верховина».

Меморіальний будинок Олекси Бобикевича (фото Ірини Бінас)

Остап Нижанківський поєднав непоєднувані професії – композитор, священик, підприємець та громадсько-політичний діяч. Саме він написав колядки «Бог ся рождає» та «У Вифлеємі нині новина», разом з Іваном Франком він видав першу збірку українських пісень. Нижанківський входив до складу Української Національної Ради ЗУНР, служив священиком у Завадові. А також був співорганізатором молочної кооперації в Галичині «Маслосоюз». Розстріляний поляками. Музей родини Новаківських розташований у дитячій музичній школі.

Музична школа імені Остапа Нижанківського (фото ТІЦ)

Ще одним нестандартним музеєм у Стрию є колишня тюрма. У ній відкрили меморіальний комплекс «Борцям за волю України». У цій тюрмі одну ніч провів Іван Франко під час етапування з Коломиї до Дрогобича, тут він написав поезію «Ти знов оживаєш, надіє».

Колишня тюрма, а нині музей (фото ZAXID.NET)

У віллі «Турег», збудованій у другій половині ХІХ ст. у стилі еклектичного історизму, нині працює Центр дитячої творчості. А в минулому тут був парафіяльний будинок костелу Йозефа, де черниці-назаретянки навчали дітей. Візитівкою Стрия є гарна вілла, в якій жив композитор, творець української естрадної музики Богдан Весоловський. А сьогоднішній міський Будинок культури – у минулому будинок гімнастичного товариства «Сокіл».

Пам’ятний знак біля газового родовища у Дашаві (фото ZAXID.NET)

Прогулятись Стриєм можна самостійно напрацьованими маршрутами та за допомогою аудіогіда, звернутися в Туристично-інформаційний центр (+380675518335) або замовити екскурсію в краєзнавця Євгена Тиченка (+380676731119).

Додатковими туристичними розвагами біля міста Стрий можуть бути:

  • відпочинок на березі річки Стрий біля комплексу «Козацький двір»;
  • риболовля та дегустація крафтових сирів на фермі «Карпатські ґазди» у с. Загірне;
  • огляд відреставрованого палацу у с. Підгірці та прогулянка дендропарком довкола;
  • візит на молочну ферму «Мукко» в с. Угерсько.
Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.
ТЕГИ: