Є в Україні замки та фортеці, якими можна захоплюватись й пишатись. Величні твердині, потужні мури яких вистояли не одне століття.
Замки — чи не найцікавіші об’єкти з тих, які залишила Україні бурхлива історія.
Загалом їх більше сотні, але таких, які відповідають уявленню більшості про замок, залишилось небагато – решта у стані руїни. Одні впали у бурхливих військових баталіях, інших – не пошкодували людина та час. Скільки підмурків сільських хат на Поділлі складено бутом із величних фортець… Скільки доріг вибрукувано й тинів змуровано… Деякі замки настільки понівечені, що без реконструйованого зображення важко вгадати, якими вони були колись.
Але є в Україні й такі замки та фортеці, якими можна захоплюватись й пишатись. Величні твердині, потужні мури яких вистояли не одне століття й ще століттями будуть дивувати наших нащадків, заслуговують на те, щоб бути побаченими. Цей рейтинг – своєрідна рекомендація стосовно того, які замки та фортеці України варто подивитись першочергово. Отже, починаємо з кінця.
10. Збаразький замок (місто Збараж, Тернопільська область)
Більше замків, ніж на Тернопільщині, немає в жодній іншій області України, але більшість з них, на жаль, не у найкращому стані. Одні дуже поруйновані, інші — перебудовані й на замки не схожі зовсім: психлікарні, тублікарні, СТО…
Замок у Збаражі – це, безперечно, найкраще збережений і відреставрований замок найбільш «замкової» області нашої неньки. Хоча бастіони Збаразького замку поки що «безголові», але це вже неабияка атракція – на додачу до ефектних ровів і мурів, тут є ще й виставки та музеї, а проект замку, на хвилиночку, розробив всесвітньовідомий італійський архітектор Вінченцо Скамоцці.
9. Ужгородський замок
Знаходиться в самому серці поліетнічного міста, яке нині є центром Закарпатської області. Ще одна відома назва Ужгороду, Унгвар, прийшла до нас із далекого Х століття, коли угорська орда розбила тутешніх слов’янських господарів, білих хорватів, і захопила Закарпаття.
Замок прекрасно зберігся. Хоч він і не має височезних мурів та башт, але залишається одним із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Закарпаття. Сюди йдуть, щоб відчути дух вікових традицій білих хорватів, мадярів, австріяків, німців, чехів, словаків, і, звичайно, русинів-українців, які господарювали в Унгварі. Ідуть, сподіваючись, зокрема, побачити привид стандартної для більшості замків Білої Діви. Нині у замку діє музей. Яка ж неймовірна колекція карпатських музичних інструментів тут представлена… Казковий розпис домової церкви також не залишить нікого байдужим. Як і винні льохи.
8. Меджибіж (село Меджибіж, Хмельницька область)
З-поміж великих ефектних замків, Меджибізький до Києва — найближчий: через Житомир, Бердичів і Хмільник до нього 315 км. В Бердичеві, до речі, теж є ефектна фортифікація, але то все-таки монастир.
У 2001 році Меджибізький замок включили до історико-культурного заповідника, щоправда, це не допомогло врятувати бічну стіну замкового палацу. Замок взагалі перебуває, м’яко кажучи, не у кращому стані, але його розміри, помножені на колорит (можливо, зумовлений саме облупленістю мурів), роблять цю історичну твердиню між річками Південний Буг і Бужок прекрасним туристичним об’єктом. Особливо зважаючи на те, що нині Меджибіж є всесвітнім центром хасидів – тут же поховано легендарного Бешта.
7. Свірж (Перемишлянський район, Львівська область)
Свірзький замок, що розташований на пагорбі під назвою Белз, в оточенні ставків і боліт, привертає увагу не лише мандрівників. Ще в радянські часи від став відомим об’єктом кінозйомок. Зокрема, тут знімалося немало сцен із блокбастера «Д’Артанян і три мушкетери», і саме тут прожила останні дні нещасна Констанція Бонасьє, яку отруїла Міледі. «Констанція, Констанція», – співав у Свіржі закоханий і розбитий горем герой Боярського.
Бетюнський монастир, житло ката, маєток Д’Артаньяна в Гасконі та бастіон Сен-Жермен у Ла-Рошелі – відразу чотири ролі віддали тоді Свірзькому замку. На жаль, теперішній статус цієї казкової будівлі не відповідає її красі та величі. Можна сказати, що він стоїть пусткою, хоч в ньому й збиралися відкрити будинок відпочинку Спілки архітекторів.
6. Олеський замок (Олесько, Львівська область)
Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Ймовірно, його збудував князь Юрій Данилович, але точно цього ніхто не може сказати.
Що можна сказати про замок точно, так це те, що він є одним із найвідоміших на Львівщині, а ще – одним з найменших за розмірами, але найкраще доглянутих замків України. Крім музею, тут функціонує дуже престижний ресторан із відтвореними середньовічними інтер’єрами, розрахованими не лише на українських, але й на польських гостей. І поляки їдуть сюди, адже у замку народився найвідоміший їх король – Ян ІІІ Собеський, переможець турків під Віднем.
Неабияким бонусом при відвідуванні Олеського замку є монастир капуцинів із парком скульптур.
5. Луцький замок
Цю твердиню було побудовано на місці дерев’яних укріплень руських князів. Розпочав будівництво литовський князь Любарт (саме тому замок і носить його ім’я), а продовжували Вітольд і Свидригайло.
Чи не найяскравіший представник середньовічної оборонної архітектури на території України складався колись з двох частин: Верхнього і Нижнього замку. Нижній, значно більший за площею, розчинився серед пізніших будівель – від нього лишились лише деякі відрізки мурів та одна башта. Зате Верхній досить непогано зберігся. Височезні башти та мури замку Любарта ховають цікавезні музеї та підземелля. Та й на башти підніматись можна: з них видно ще дві вражаючі луцькі пам’ятки – монастир єзуїтів та кірху.
4. Білгород-Дністровський, Аккерманська фортеця (Одеська область)
Фортецю над Дністровським лиманом, на руїнах античного міста Тіра, заклали генуезці у ХІІІ столітті – від них залишився замок, який пізніше виконував функції цитаделі.
Основну частину найбільшої в Україні середньовічної фортеці збудували молдавани. В молдавський період місто називалося Четятя Албе (Біла Фортеця) – воно було одним із головних торгових полісів Північного Причорномор’я. Фортеця тоді мала 34 башти й була неприступною твердинею, але все одно не встояла перед велетенською армією турків і татар. У XV столітті останні стали господарями міста, й назвали його Аккерманом (знову Біла Фортеця, але вже тюркською). Саме в османський період фортеця набула майже сучасного вигляду.
3. Замок Паланок (Мукачеве, Закарпатська область)
Посеред широкої рівнини, якою є долина річки Латориці, в південно-західній частині Мукачевого, одиноко височіє гора. Верхівку гори увінчують башти старовинного замку. Небагато в Україні пам’яток, подібних до цієї.
Русини-українці, угорці, валахи, австрійці та інші народи протягом майже тисячі років історії фортеці проливали піт та кров у її могутніх стінах. Сотні штурмів та облог пережив Паланок. Безліч разів змінював він своїх власників, добудовувався і перебудовувався. Із кінця XVІІІ століття Паланок виконував функції австрійської в’язниці, а у радянський період тут було ПТУ.
Нині це, безперечно, один із найвідоміших українських замків – доглянутий, музеєфікований, із купою сувенірних лавок, кав’ярнями та винними підвалами.
2. Кам’янець-Подільський (Хмельницька область)
Найвідоміший замок України розташований у місті, яке і назву свою отримало через нього – Кам’янець-Подільський (хоча другу половину назви давно варто б відкинути, зважаючи на відсутність в Україні інших «Кам’янців»).
Середньовічна фортеця, розташована на крутому скелястому пагорбі над каньйоном річки Смотрич, не одне століття зачаровує своїм масштабом та неймовірною казковістю. Це еталон замку, який ми малюємо в своїй уяві. А якщо поглянете на замок і фортецю із каньйону Смотрича, то взагалі не повірите, що це Україна.
1. Хотин (Чернівецька область)
Це замок-кінозірка – головний середньовічний замок радянських фільмів. Ла-Рошель, Торкілстон, Мот – чим він тільки не був у кіно. Радянський суперекранізатор Бортко вирішив зробити його Дубенським замком, оскільки справжній Дубенський замок не настільки кіногенічний. Тому козаки в «Тарасі Бульбі» штурмували «польський» замок, який насправді був молдовсько-турецьким. Хотин же козаки ніколи не штурмували, але захищали його героїчно, на чолі з великим гетьманом Сагайдачним.
Як і Аккерманську фортецю, Хотинську розбудували молдавани, які мали її два століття за резиденцію своїх господарів. Штефан Великий (він на усіх молдовських купюрах) зробив Хотинську фортецю такою, якою ми її бачимо нині – неймовірною неприступною твердинею. Таким замком могла б пишатись будь-яка країна, і ми пишаємось, що він український.
Джерело: nv.ua
Підтримайте проект на Patreon
