Львів готується затвердити амбітний стратегічний документ — Водну візію 2100, яка передбачає докорінну зміну підходів до управління водними ресурсами міста. Громадськість уже може долучитися до обговорення першої редакції проєкту, а кінцевий варіант концепції планують ухвалити на пленарному засіданні Львівської міської ради до кінця поточного року.
Керівник управління архітектури департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради Роман Крушельницький пояснює: стратегічний горизонт у 100 років — це не очікування результатів через ціле століття, а інструмент для виходу за межі щоденного реагування на проблеми. Такий підхід дозволяє зосередитися на ключових цілях: чистій воді, здорових водоймах, відновлених струмках і якісному міському середовищі. Реалізувати це, однак, необхідно вже сьогодні, пише ЛМР.
Під час розробки стратегії Львів вивчав досвід европейських міст, зокрема данського Орхуса, де протягом багатьох років послідовно реалізується комплексна водна політика. Данська модель, яку адаптували до місцевих умов, передбачає розгляд питань питної води, каналізування, управління дощовими водами, природи та міського планування як єдиної системи. На основі цього підходу у Львові сформували сім тематичних напрямів розвитку.
Крушельницький наголошує на необхідності переходу від технічного до системного мислення. За його словами, традиційна логіка «відвести воду трубою» вже не відповідає сучасним викликам, адже вода безпосередньо впливає на озеленення, мікроклімат, планування територій, якість громадських просторів і зрештою на комфорт мешканців. Завдання нової стратегії — не утримувати воду на ділянці повністю, а уповільнити її рух. Навіть кількагодинна затримка дощових вод у спеціальних садках, резервуарах або зелених зонах суттєво знижує навантаження на міську інфраструктуру.
Ідеальний квартал майбутнього, за концепцією візії, — той, де кожен елемент взаємодіє з водою. Зелений дах затримує частину опадів, внутрішній двір чи штучна водойма — ще частину. Вода не скидається одразу в каналізацію, а поступово повертається в природний цикл. Подібні рішення давно застосовуються в європейських містах: окремі громадські простори одночасно слугують спортивними або рекреаційними майданчиками і тимчасовими резервуарами під час сильних злив. Після дощу вода поступово відводиться, і простір знову використовується за основним призначенням.
Важливим інструментом реалізації стратегії стане спеціальне програмне забезпечення для цифрового моделювання міста. Воно дозволяє прогнозувати рух дощових вод залежно від інтенсивності опадів, визначати зони ризику підтоплення та приймати рішення на основі конкретних розрахунків, а не інтуїції. Такий підхід дає змогу запобігати проблемам ще на етапі планування нових кварталів або реконструкції міських просторів.
Крушельницький переконаний, що реалізація водної візії має починатися з просвіти. Діти, молодь, забудовники та мешканці — усі мають усвідомити, що вода є цінним ресурсом, а не чимось безмежним і само собою зрозумілим. Досвід європейських міст підтверджує: дитина, яка розуміє цінність води, зовсім інакше ставиться до її використання в дорослому житті.
Окремі принципи водної візії Львів уже починає впроваджувати. Одним із таких рішень є дощові садки — спеціальні ділянки, що затримують опади, зменшують навантаження на каналізацію, сприяють зниженню ефекту теплового острова та підтримують біорізноманіття. Такі об’єкти вже функціонують у парках Горіховий гай, Замарстинівському, імені Папи Римського Івана Павла II та в парку Івана Франка. Заступниця керівниці управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Оксана Луцко підкреслює актуальність цих рішень в умовах спекотних літ та інтенсивних злив, які є прямими наслідками кліматичних змін. Затримана дощова вода є особливо цінною для парків із віковими деревами та багаторічними рослинами.
Практичну реалізацію водної візії забезпечуватиме ЛМКП Львівводоканал. За словами заступника головного інженера підприємства Володимира Білинського, його роль полягає в модернізації систем водопостачання та водовідведення, скороченні втрат води, цифровізації управління мережею та адаптації критичної інфраструктури до кризових ситуацій. Окремими пріоритетами є захист підземних водозаборів, модернізація каналізаційних очисних споруд і повторне використання ресурсів зі стічних вод.
Перша редакція Водної візії Львова 2100 вже представлена фахівцям, науковцям і мешканцям міста. Наразі розпочався етап відкритого громадського обговорення, під час якого кожен охочий може подати свої коментарі та пропозиції. Після доопрацювання документ винесуть на затвердження Львівської міської ради.
