Двадцять сьомого липня Львів прощатиметься з трьома полеглими воїнами — Сергієм Кудем, Олександром Ольховиком та Романом Митником. Церемонія розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, а приблизно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Усіх трьох захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній.
**Сергій Кудь** здобув освіту у львівській школі №78, а потім отримав фах токаря у Львівському вищому професійному училищі інформаційно-комп’ютерних технологій. До мобілізації працював інкасатором у Львівській дирекції «Укрпошти». Рідні згадують його як працьовиту, добру і чуйну людину, яка завжди була готова допомогти. Захоплювався футболом і спортом. У 2024 році пішов на фронт і боронив Україну на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади Сухопутних військ ЗСУ. Після нього залишилися мати, дружина, донька та рідні, пише ЛМР.
**Олександр Ольховик** навчався у Селидівській гімназії №1, а фах маляра-штукатура здобув у Ясинуватському професійному будівельному ліцеї. Працював у будівельній галузі. Близькі характеризують його як доброзичливу, відкриту й небайдужу людину, захопленого любителя музики, зокрема репу. У 2022 році він пережив страшну трагедію: внаслідок російського ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську загинули його дружина й донька. Попри це горе, у 2026 році він став до лав захисників України і проходив службу у військовій частині А5065. Після нього залишилися донька, батьки та брат.
**Роман Митник** закінчив львівський ліцей №21, а потім навчався у Львівському професійному коледжі ресторанного бізнесу. До служби працював експедитором. За словами рідних, він був життєрадісним оптимістом, який умів дарувати оточуючим тепло і позитив. Любив подорожувати та відкривати нові місця. Особливою пристрастю для нього була техніка: він із задоволенням розбирав і складав різноманітні механізми. У 2024 році Роман вирушив на захист України і боронив Донецький напрямок у складі 68-ї окремої аеромобільної бригади імені Олекси Довбуша. Після нього залишилися батько, брат, сестра, шваґро та племінниця.
