В архітектурній творчості Альфреда Захарієвича найбільш плідним був період від середини першого десятиліття ХХ століття до 1914 року. У той час він виконував престижні проєкти громадських споруд, серед яких найвизначнішою пам’яткою архітектури вважається будинок Львівської торгово-промислової палати.
Джерело: Tvoemisto.tv.
ФОТО: КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ
26 серпня цього року виповнюється 150 років від народження Альфреда Захарієвича – провідного майстра архітектури Львова першої третини ХХ століття, блискучого проєктанта найкращих львівських будівель доби сецесії, неокласицизму та раннього модернізму. Координатор проєкту «Львів Альфреда Захарієвича» львівський історик архітектури, доцент кафедри історії УКУ Ігор Жук розповідає, чим відомий цей будівничий Львова і на які екскурсії можна записатися, щоб дізнатися більше про знакові місця Львова, створені Захарієвичем.
Альфред Захарієвич, фотопортрет авторства Д. Мазура, 1890-ті рр. (приватний архів К. Юраш-Домбської)
Альфред Владислав Кристіан Роберт Захарієвич народився 26 серпня 1871 року у Львові. Його батько – професор Юліан Октавіан Захарієвич, харизматичний лідер львівської архітектурної школи доби історичних стилів. Захарієвич-молодший відбув вищі студії на Будівельному відділі Політехнічної школи у Львові та у віденській k. k. Technische Hochschule. На початку професійної кар’єри кілька років працював у фірмі Івана Левинського, в партнерстві з яким реалізовував архітектурно-будівельні проєкти Пасажу Міколяша (1899–1900, не зберігся), залізничного двірця у Львові (1901–1904) та інших будівель. Виступав як популяризатор нового архітектурно-мистецького стилю – сецесії.
Пасаж Міколяша (фото зі збірки І. Котлобулатової)
Центральний двірець Львова – перекриття тунелів під його платформами відносяться до перших залізобетонних конструкцій системи Геннебіка, виконаних в Галичині
На початку 1900-х роках став співзасновником фірми «Ю. Сосновський і А. Захарієвич, перше крайове підприємство залізобетонних робіт», яка отримало концесію на виконання залізобетонних конструкцій систами Ф. Геннебіка. Упродовж десятиліття, яке передувало Першій світовій війні, згадане підприємство побудувало численні транспортні та промислові об’єкти, зокрема, сотні мостів. Деякі з них (наприклад, аркові залізобетонні мости на трасі «Косів – Ясенів Горішній») були видатними пам’ятками мостобудування.
Історичне фото мосту у Яворові на повітовій дорозі «Косів – Ясенів Горішній»
Фірма Сосновського–Захарієвича спорудила також великі залізничні об’єкти (комплекс львівського двірця), фабричні будинки, в яких виразно виявилися риси раннього модернізму, та багато інших будівель промислово-утилітарного призначення.
П’ятипрольотний міст на р. Віслока біля с. Пшечиця (Підкарпатське воєводство РП)
В архітектурній творчості Альфреда Захарієвича найбільш плідним був період від середини першого десятиліття ХХ століття до 1914 року. У той час він виконував престижні проєкти громадських споруд, серед яких найвизначнішою пам’яткою архітектури вважається будинок Львівської торгово-промислової палати (1907–1910, просп. Шевченка, 17–19; співавтор проєкту – Т. Обмінський).
Фасад будинку Торгово-промислової палати (просп. Шевченка, 17-19)
Сходова клітка будинку Торгово-промислової палати
Також показав себе як найкращий у Львові проєктант банківських будинків, про що свідчить будівля Кредитного земського товариства (1912–1914, вул. Коперника, 4) – чудовий зразок архітектури неокласицизму початку ХХ ст.
Будинок Кредитного земського товариства (вул. Коперника, 4)
Операційний зал Кредитного земського товариства
Смуга професійних успіхів А. Захарієвича простежується і в царині житлової архітектури, підтвердженням чого є проєктовані ним монументальні пізньосецесійні кам’яниці, моделлю яких став дім Баллабана (1908–1910, вул Галицька, 21).
Кам’яниці Теодора Баллабана (вул. Галицька, 21) та Львівського банку (Валова, 9)
Фрагмент фасаду кам’яниці Баллабана
Перша світова війна спричинила у долі Альфреда Захарієвича глибокі зміни. Вкрай травматичним досвідом для нього у 1915–1918 роках стало вимушене перебування в Росії. Незважаючи на випробування, заслужений львівський будівничий після повернення зі сходу енергійно взявся за нові проєкти, які виконував у співавторстві зі своїм молодшим колегою Е. Червінським. Упродовж 1920-х років А. Захарієвич опікувався проєктуванням та будівництвом багатьох важливих будинків: «другого дому техніків» (1921–1926, вул. Бой-Желенського, 14), декількох найпомітніших павільйонів виставкового комплексу Східних торгів та низки інших об’єктів у Львові та поза містом. В останні роки життя він переїхав до Варшави.
Альфред Захарієвич, фото бл. 1920 р. (з архіву К. Юраш-Домбської)
Альфред Захарієвич пішов з життя 11 липня 1937 р., похований на протестантському цвинтарі Варшави.
З нагоди відзначення 150-річчя з дня його народження управління туризму, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ЛКП «Бюро спадщини» та Український католицький університет започаткували меморіальний проєкт «Львів Альфреда Захарієвича», який передбачає програму історико-архітектурних турів, виставок та публічних презентацій, присвячених видатному львівському будівничому початку минулого століття.
У межах проєкту розробили програму меморіальних екскурсій до пам’яток архітектури, пов’язаних з життям та творчістю Альфреда Захарієвича. На сьогодні укладений їх попередній календар, який охоплює період з серпня по грудень 2021 року. Планується проводити по дві екскурсії на місяць, інформація про які буде розміщена на сайті міського туристичного офісу.
Цю програму відкриє екскурсійний тур історичним будинком колишньої Львівської торгово-промислової палати на проспекті Шевченка, 17–19, який відбудеться 26 серпня, саме у день 150-річного ювілею автора проєкту.
Далі упродовж вересня-грудня 2021 року учасники екскурсій відвідають комплекс створених А. Захарієвичем пізньосецесійних кам’яниць на початку вулиці Валової, а також найкращі, його ж авторства, банківські будівлі Львова, включно з будинком Кредитного земського товариства (вул. Коперника, 4).
У центральній частині міста відбудеться тур тереном колишнього пасажу Міколяша та околицею. Далі від центру – в районі вул. Котляревського та Метрологічної – екскурсанти зможуть познайомитися з віллами Кастелівки, які проєктував А. Захарієвич, а також з кам’яницею, власником якої був його партнер Юзеф Сосновський (вул. Генерала Чупринки, 50-52).
Окремий тур, присвячений Альфреду Захарієвичу як одному з будівничих кульпарківської психіатричної лікарні, організують 11 вересня 2021 року у межах традиційних «Днів європейської спадщини». Програма екскурсій, пов’язаних з проєктом «Львів Альфреда Захарієвича», матиме продовження і наступного, 2022 року.
19–27 липня цього року під титулом «Альфред Захарієвич – чільний майстер залізобетонної архітектури Львова початку ХХ ст.» відбулася перша з заланованих у межах проєкту виставка. На стендах, встановлених на площі Ринок перед входом до львівської ратуші, експонувалися архітектурні фотографії, зокрема рідкісні історичні світлини, репродукції архітектурних рисунків та проєктних креслень, архівалій кінця ХІХ – початку ХХ століть, включно з копіями унікальних документів приватного архіву родини Захарієвичів.
Для загалу шанувальників Львова маловідомим фактом лишається роль Альфреда Захарієвича як ініціатора впровадження в архітектурно-будівельну практику нашого міста новітніх технологій і матеріалів – зокрема, залізобетонних конструкцій системи Франсуа Геннебіка. Виставка, про яку мова, артикулювала саме цей аспект його професійної діяльності.
Експозиція виставки «Альфред Захарієвич – чільний майстер залізобетонної архітектури Львова початку ХХ ст.», липень 2021 р.
Наступна історико-архітектурна виставка, відкриття якої заплановане на 1 жовтня 2021 року, так само на площі Ринок, матиме назву «Законодавець стилю в архітектурі Львова 1890–1910-х рр.». Контент цієї експозиції фокусуватиметься на проблемі розвитку художніх форм архітектури – на темі стильового розвитку львівської архітектури упродовж періоду від пізнього історизму 1890-х років до раннього модернізму 1910-х і ролі Альфреда Захарієвича в цьому процесі.
Також складовою проєкту стануть академічні семінари, університетські курси, публічні лекції та інші заходи, плановані на базі Українського католицького університету, програму яких презентують на початку 2021/2022 навчального року.
Альфред Владислав Кристіан Роберт Захарєвич, чий 150-літній ювілей ми будемо відзначати 26 серпня, увійшов в історію як легендарна постать львівського будівельного руху початку ХХ століття, уславлений піонер залізобетонного будівництва в Галичині. Нині ми вшануємо його як одного з видатних творців новітньої архітектури Центрально-Східної Європи.
