У Львові на вулиці Клепарівській є підземний бункер “Лощина”. Це півтора кілометри ходів, п’ятдесят кімнат і все на глибині 30 метрів під землею. За незалежності бункер покинули військові.
Джерело: Фотографії старого Львова.
Зараз Лощина вражає своїми масштабами, закинутістю та є загальнодоступною для всіх. Це ідеальний об’єкт щоб розпочати своє захоплення дігерством, щоб вперше піти під землю та поробити гарні фото.


Все таки є щось особливе в підземних закинутих приміщеннях


Але багато ще є і сухих місць

Це вже традиція що раз зайшов в Лощину то треба тут щось з’їсти 🙂

Чим дігери їдять тортик коли забули ложку
Ну і атмосферне відео як ми там гуляли:
А ще Лощина це яскравий приклад безгосподарності українських військових. Тисячі квадратних метрів майже в центрі міста стоять покинутими більше п’ятнадцяти років. З часом сюди нанесли сміття а вода почала затоплювати підлогу. Але навіть зараз очевидно який величезний потенціал має цей бункер. Тут можна розташувати арт простір, зробити музей, готель, погреби з вином та сиром чи просто холодні складські приміщення. На жаль, нічого цього не робиться. Лише злодії довирізають тут залишки металу.

Тут колись були гермодвері. Вже порізали на метал. По стіні тече вода

В тунелі вода стоїть по коліна 🙁

У тій воді плаває сміття наче ми в Карпатах на річці

І так аж до виходу з бункера

Під сміттям не видно ям. От Тарас і підмочився 🙂

Тут колись були сходи на вулицю Золоту. Сходи зрізали і зараз навіть нема як полізти нагору і перевірити звідки тече вода

Адже колись саме в цьому місці був прорив водопроводу. Напевно знову те саме

Але в дальніх коридорах ще менш більш культурно
Ось кілька порад для тих хто надумає відвідати бункер «Лощина». Входи знаходяться на території СКА коло одного із стадіонів. Де точно – не скажу, щоб не псувати задоволення від пошуку. Входи відкриті, паркану немає. В Лощину можна йти навіть з ліхтариками на мобільних телефонах. Але якщо Ви хочете дослідити всі кімнати – то обов’язково беріть гумові чоботи повище та хороше світло. Дихати в Лощині є чим. Заблукати, провалитися чи отруїтися – неможливо. Хіба що принесеним з собою алкоголем. Ну і взимку там тепло. По кутках сплять кажани. Так шо не лякайтеся і будьте тихо!

Лощина цілком підходить щоб показати новачкам що таке “лазити”

В центральному коридорі Лощини

Сором і ганьба тим хто це писав. А потім мене за наклейки сварять.



Але ми не бухаємо, а досліджуємо. Йдемо далі коридорами

Всім смачного!


Для тих, хто там ще не був, щоб ви розуміли масштаб тунелів

Дай Тарасу в руки розводло, то він всі гермодвері з Лощини винесе

Після провалу в воду Тарас тепер в Лощину йде тільки в захисті по груди!
Ну і наразі все. Краще побачити самому, ніж дивитися фотки. Так що, хто там не був – вперед в Лощину!

Дякую Тарасу та Олексію за компанію і гарну вилазку!
Андрій РИШТУН
Підтримайте проект на Patreon