Уже рік, як у Львові працює ЛеоКарт – система електронної оплати за проїзд у міському транспорті. На відміну від багатьох інших українських міст, де е-квиток запустили ще раніше, Львів вирішив охопити системою й автобуси приватних перевізників. У Києві ж, де електронний квиток на громадський транспорт працює вже шість років, досі не можуть підключити до нього маршрутки.
Джерело: Village.

Що таке е-квиток і для чого він потрібен
Електронний квиток – це проста назва автоматизованої системи обліку оплати проїзду, або АСОП. Це не просто можливість для пасажира оплачувати поїздки безготівково. Завдання е-квитка – інші.

ПЕРШЕ – вести облік пасажиропотоку. З автоматизованою системою міста розуміють, хто, куди і як часто їздить. Маючи цю інформацію, профільні департаменти можуть оптимізувати мережу маршрутів, коригувати графіки, збільшувати кількість автобусів чи трамваїв на рейсах.
ДРУГЕ – справедлива компенсація за пільговиків. Коли пасажири, які мають право на безплатний проїзд, показують своє посвідчення водію, ніхто не обраховує їхні поїздки. Коли ж пасажир валідує свою пільгову картку, то ця поїздка враховується – і перевізник може отримати компенсацію за кожного такого пасажира.
ТРЕТЄ – електронний квиток допомагає вивести з тіні ринок перевезень. Коли пасажири розраховуються за проїзд готівкою, то часто не отримують паперовий квиток. У такому разі перевізники (чи самі водії) можуть приховати, скільки насправді перевезли пасажирів. Коли кожна поїздка обліковується, приховати це неможливо. Справжні прибутки компаній стають відкритими – і вони зобовʼязані сплатити податки в повному обсязі.
Як працює ЛеоКарт у Львові
Ідею запровадження електронного квитка в транспорті Львова виношували понад 10 років – іще з часів Євро-2012. І 11 грудня 2023 року автоматизовану систему оплати проїзду нарешті запустили.
Е-квиток працює в усіх видах транспорту, зокрема маршрутках
У Львові автоматизована система оплати розповсюджується на автобуси приватних перевізників. Оператор системи е-квитка «Львівавтодор» збирає весь виторг пасажирів і рахує валідації пільгових категорій пасажирів. Виторг він передає комунальним і приватним перевізникам, а інформацію про пільговиків – департаменту міської мобільності. Департамент розраховує суму компенсацій, яку за пільговиків мають виплатити підприємствам.

Платити готівкою в транспорті все ще можна, але це дорожче
Оплатити проїзд у Львові можна різними способами, але і тарифи різні. Найдешевше – розрахуватися спеціальною транспортною карткою ЛеоКарт, а найдорожче – купувати паперовий Qr- квиток за готівку у водія. Зараз тарифи на проїзд такі:
• звичайною карткою ЛеоКарт
13 грн
• студентською ЛеоКарт
6,5 грн
• банківською карткою чи гаджетом із підтримкою безконтактної оплати
15 грн
• готівкою у водія
25 грн
Диференційовану систему тарифів ввели, щоби стимулювати пасажирів відмовлятися від готівки, бо готівка – це завжди поле для спекуляцій і прихованих доходів. І це дало результат, стверджують у департаменті міської мобільності: від початку впровадження е-квитка готівковий розрахунок скоротився майже впʼятеро. «На сьогодні ми маємо лише 8–8,5% готівкових операцій у громадському транспорті. І цей відсоток дедалі зменшується. Усе інше – це валідації пільговими транспортними картками, оплата загальною транспортною карткою або оплата банківською карткою», – каже в коментарі Віледжу директор департаменту Олег Забарило.
Готівкові операції теж стали контролювати. Водій зобов’язаний видавати пасажиру паперовий квиток, а контролер перевіряє наявність цього квитка. «Навіть якби водій хотів забрати собі ці 25 гривень із готівкової оплати, по-перше, пасажири не йдуть до нього, бо їм невигідно розраховуватися готівкою. По-друге, пасажири, які таки купують квиток за готівку, будуть чекати на паперовий квиток, адже контролер перевіряє його наявність. Так нам вдалося налагодити систему повного обліку готівки в транспорті», – пояснює Забарило.
Власники ЛеоКарт можуть скористатися безплатною пересадкою на інший транспорт
З липня 2024 року у Львові працює безплатна пересадка: власники ЛеоКарт можуть пересідати з одного транспорту на інший протягом 40 хвилин із моменту валідації. За перші пʼять місяців цією послугою скористалися понад 1,4 мільйона разів. Найчастіше люди роблять одну чи дві пересадки, але один із пасажирів встановив рекорд, скориставшисьбезоплатною пересадкою сім разів.
Як розподіляють кошти за пересадкову поїздку між перевізниками? «Одна зі складностей запуску електронного квитка між приватним і комунальним транспортом – це якраз облік і розрахунок за пересадки. У законодавстві це не прописано. Ми вирішили робити так: перша валідація враховується як платна, а всі подальші – як безоплатні. І розрахунок із перевізником відбувається тільки за першу поїздку в межах безплатного пересадкового квитка, а за другу, третю чи наступні поїздки – не здійснюється», – пояснює Забарило.
Що це дало Львову (за даними міськради)
Для міста
Ринок перевезень став більш прозорим. Тепер місто знає, скільки пасажирів користується якими маршрутами і який виторг отримують перевізники. Львів став отримувати більше доходів до бюджету з податків. Так, за рік перевізники додатково сплатили 87,7 мільйона гривень з офіційної зарплати своїх працівників, заявляють у міськраді.
Для перевізників
Ринок перевезень став більш зрозумілим, офіційний виторг перевізників зріс у півтора-два рази й у Львів зайшли два нові підприємства, каже Забарило. «Перевізники мають можливість розраховувати, скільки доходів вони в перспективі отримають, і можуть планувати свою діяльність», – каже він. Це дає їм змогу оновлювати рухомий склад, збільшувати кількість автобусів на маршрутах і платити водіям офіційну зарплату.
Львів запустив інший механізм компенсації за пільговиків: якщо пасажир валідував свою пільгову картку, місто платить перевізнику за цю поїздку. «Це поміняло підходи самих водіїв і підприємств-перевізників, вони розуміють, що безплатних пасажирів більше немає», – пояснює директор департаменту мобільності.
Для водіїв
Зарплата водія тепер не залежить від того, скільки виторгу він збере з пасажирів. Він отримує повністю офіційну зарплату, з лікарняними, відпускними й відрахуваннями в пенсійний фонд. Приміром, зарплата водія комунального АТП-1 складає в середньому 47,6 тисячі гривень, тоді як рік тому була – 27,7 тисячі гривень, наводять приклад у міськраді.
Для пасажирів
Пасажири можуть оплатити проїзд у громадському транспорті різними способами – від готівки до банківської картки. Але більшість мешканців Львова (68%) їздять у транспорті з ЛеоКарт. Завдяки безплатній пересадці користувачі транспорту можуть економити кошти на проїзд

Якість перевезень у Львові зросла, додають у міськраді. З моменту запуску е-квитка відновили роботу пʼять автобусних маршрутів. Крім того, перевізники оновили 80 автобусів (стало більше рухомого складу з низькою підлогою й кондиціонерами). «Якщо заходить новий перевізник, то інші розуміють, що вони повинні показувати кращу роботу. Це стимулює їх дотримуватися графіків, забезпечувати вечірні рейси й оновлювати рухомі склади», – пояснює Забарило.
Маршрутки більше не зачиняють двері перед літніми людьми чи учнями, адже отримують компенсацію від міста за кожного пасажира з правом на пільговий проїзд. «Скарг на нашу гарячу лінію про те, що водій не зупинився перед пільговиками, практично вже немає», – каже Забарило.
Що далі
У грудні 2024 року у Львові запустили мобільний застосунок «Електронний квиток ЛеоКарт». Через нього можна придбати квитки на транспорт: вартість однієї поїздки така сама, як і при оплаті фізичною карткою Леокарт, – 13 грн. Міський голова Андрій Садовий сподівається, що з додатком відсоток готівки в транспорті знизиться до 4–5%.
Наступний крок для Львова – це запуск абонементів на всі види транспорту (на місяць, пів року, рік). Наразі впровадити їх неможливо, пояснюють у міськраді. Для початку Львів мав би змінити принцип роботи з автобусними перевізниками. Зараз вони отримують дохід від того, що пасажири платять за проїзд. Натомість є інша система: коли перевізники отримують оплату від міста за транспортну роботу, тобто за кожен кілометр, який проходить автобус. А кошти від пасажирів забирає місто. Саме така система працює в країнах Євросоюзу. І Україна теж мала би запровадити відповідні зміни до законодавства, які дали би містам змогу купувати транспортну роботу в перевізників, адже це передбачено угодою про Асоціацію з ЄС. Поки що, відповідно до законодавства, купувати транспортну роботу можна лише в операторів електротранспорту (трамваїв, тролейбусів). Львів так і робить, на відміну від Києва.
«Зараз ми збираємо кошти в кожному автобусі й повертаємо їх перевізнику. Якщо запускати абонементи на всі види транспорту, то постає питання, як проводити взаєморозрахунки з кожним із перевізників, у транспорті якого пасажир проїхав? За законодавством, у нас регульований тариф, а в разі запуску абонементів вартість однієї валідації буде відрізнятися в кожному окремому випадку. І ще є інші нюанси, повʼязані з оподаткуванням, які заважають запустити абонементи на всі види транспорту», – пояснює Забарило.
Зараз, за його словами, готують пілотний проєкт для Львова, який дасть змогу купувати транспортну роботу в автомобільних перевізників, а значить – і запустити абонементи.
«Ми неодноразово контактували з цього приводу з колегами з Верховної Ради. І ми вже двічі організовували форум міської мобільності, на який запрошували колег із профільного міністерства. Зараз, наскільки мені відомо, у Кабміні готують нормативно-правові акти, які дадуть можливість реалізувати пілотний проєкт – і оплачувати за транспортну роботу. Відверто кажучи, він мав бути реалізований ще 2024 року. Мені важко коментувати, у чому там є затримка. Очікуємо, що незабаром усе це буде пропрацьовано», – каже Забарило.
А що в Києві
Електронний квиток для громадського транспорту Києва в тестовому режимі запустили ще у 2018 році. Поступово в столиці відмовились від жетонів у метро та паперових талонів у наземному транспорті (їх замінили QR-квитки), запровадили картки для оплати проїзду в комунальному транспорті – метро, трамваях, тролейбусах, автобусах, фунікулері. Проєкт передбачав, що пізніше ця спільна система охопить і приватних перевізників. Але введення е-квитка для маршруток кілька разів відкладали – з 2019-го на 2021-й, потім – на 2023-й. Коли почалася повномасштабна війна, повноцінний запуск електронного квитка в Києві знову перенесли – тепер він має запрацювати протягом девʼяти місяців із моменту завершення воєнного стану. Тобто формально автоматизована система оплати проїзду в Києві досі працює в тестовому режимі.