Подібний перепис кваскової зупи зустрічається у польській “Універсальній кухарській книзі” Марії Охорович – Монатової, виданій у 1910 році у Львові (видавництво Альфреда Альтенберґа).
Джерело: Практична кухня.
(З книги Ольги Франко “Перша українська загально-практична кухня” 1929р.)
Весною у нашій родині кваскова зупа була найбільш очікувана дітьми. Мабуть, це єдина страва, яку наша баба готувала всім в одному баняку (а не так, як борщ) 🙂 . Квасок баба перетирала через сито, щоб не було кусочків листя, бо тоді діти забракують. Щоб зупа була густіша давала трохи рижу, сметани, ну і найбільше, що ми любили в цій зупі, це варені, порізані на четвертинки, яйця. За цим переписом варила і я своїм дітям.
Але на цей раз готували за точним рецептом із книжки “Перша українська загально-практична кухня”. Вийшло надзвичайно смачно! Дуже радимо! Не полінуйтесь зробити до кваскової зупи “тісто з начинкою”. Смачного!

ІНГРЕДІЄНТИ
- 2л курячого росолу
- пучок кваску
- 1ст.л. масла
- 100мл сметани
- 1ст.л. муки
- 4 жовтки
ПРИГОТУВАННЯ
- Зварити росіл
- Квасок порізати й підсмажити з ложкою масла. Додати до росолу.
- Сметану розколотити з ложкою муки, додати до зупи.
- Жовтки збити міксером з 150мл холодного росолу, влити в зупу, перемішати, варити ще декілька хвилин.
Подавати з вареним яйцем, яйцем пашот або надіваними яйцями.
З м’яса, із якого варився росіл, можна зробити “тісто з начинкою”.
Підтримайте проект на Patreon