Навіть “за бабці Австрії” у Львові не все було гладко й чисто. Бувало, що всю вулицю вкривало сміття або товстий шар багнюки.
А що робити, якщо в тому болоті загубиться щось важливе? От, наприклад, приїхали пожежники гасити пожежу, а через болото після дощу не можуть знайти гідрант?
Гадаю, Вам неодноразово доводилося бачити у Львові на стінах такі таблички, правда?
Ну або такі…
Зрештою, вони розвішані майже на кожній вулиці, котру забудовували до Другої світової війни, тож зустріти їх можна досить часто.
Проте мало хто знає, що з ними робити й чому їх повісили.
Мені розповів цю інформацію відомий екскурсовод та краєзнавець Петро Радковець, а вам я її переповідаю, доповнену деякими подробицями і власними спостереженнями.
Хоч львів’яни й згадують часи Австро-Угорщини лагідним “за бабці Австрії”, все ж не все було гладко й чисто. Особливо чисто.
Бувало, що всю вулицю вкривало сміття або товстий шар багнюки. А що робити, якщо в тому болоті загубиться щось важливе?
От, наприклад, приїхали пожежники гасити пожежу, а через болото після дощу не можуть знайти гідрант?
Раціональні та розважливі австріяки вирішили мудро – поставити вказівники на гідранти (Н) і, заодно, на люки зв’язку (Z).
Користатися з них дуже просто, що продемонструє мій “асистент” на прикладі таблички на розі вулиць Друкарської та Вірменської.

Люк пожежного гідранту треба шукати 90 см ліворуч від таблички і 3,1 м від стіни. Діаметр підземної труби – 10 см
Найвища маленька тризначна цифра – порядковий номер чи то будинку, чи то гідранту, чи то таблички (правдоподібно, вівся реєстр, але достеменно нічого мені про це невідомо).
Число над літерою – діаметр труби. Числа зліва чи справа – відступ у метрах у відповідну сторону до гідранта. Нижня цифра – відповідно, відступ від будинку до гідранта.
Що ж ми маємо тепер? Як вирішують цю проблему теперішні мешканці Львова, за 90 років після прощання з Австро-Угорською монархією та Найяснішим Цісарем?
Якщо австріяки мали натхнення для кожного окремого випадку виплавляти окрему табличку, то у наш час оптико-волокна та штучного інтелекту у комунальних служб на такі дрібниці часу, напевне, не вистачає і інформацію малюють.
Добре, якщо ще в межах відведених для цього табличок.
Та й для чого прикручувати таблички, якщо можна написати безпосередньо на стіні?
Що ж до самих антикварних табличок, то не всі “діти австрійської доби” бачать новітні часи.

Замальована табличка. Але можна припустити, що люк до телефонних кабелів знаходиться 13,5 м праворуч і відступити 1,6 м від стіни
Не одну з них ще за радянських чи вже за “наших” часів зафарбували разом із фасадом…
А чи просто вкрали “колекціонери”… Шкода й прикро.
Але так як завжди після ночі настає світанок, так і у Львові взялися за відновлення доброї справи.
Приблизно з літа минулого року по місту можна все частіше зустріти ось такі – щоправда, пластикові – кирилізовані таблички для гідрантів.
Можливо, з часом, у місті з’являться аналоги і для “телефонних” люків.
Тож, дорогі друзі і подруги, не забувайте насолоджуватися чудовим Львовом і пам’ятайте докладатися до того, щоб він таким і залишався!..
Джерело: istpravda.com.ua