Нинішня вулиця Князя Романа була у давнину частиною відомого Волоського, або ж Галицького шляху, що йшов від львівської Галицької брами на Галич і далі – на Буковину, Молдавію, Волощину, до берегів Дністра та Чорного моря…
Вулиця є однією з найдавніших у Львові, перша письмова згадка про неї датується 1382 роком, а перша офіційна ії назва – Гончарська (за фахом ремісників, що тут жили і працювали) – від 1505 року.
Палац Справедливості на поштівці початку XX ст.
У кінці XVIII ст. з’являється ще одна назва – вулиця Галицького передмістя, оскільки вона була тоді головною артерією цього передмістя, та брала початок від самих львівських мурів.
Будівля III гімназії ім. Франца Йосифа на поштівці початку XX ст.
Початки вулиці у XVI-XVIII ст. утворювали собою частину передміської ремісничої оселі, що у міських актах мала назву “Під Сторожею”, а існуюча нині забудова виникла значно пізніше – у XIX – поч. XX ст.
Урочиста хода гімназистів вулицею Баторія. Фото 1907 року
14 років (від 1871 по 1885) вулиця була частиною, точніше продовженням, вулиці Галицької, а від 1885 року вона стала самостійною і була названа на честь відомого польського короля Стефана Баторія (1533-1586 рр.).
Вид на нин. вулицю Князя Романа. Поштівка початку XX ст.
Назву обрали не випадково – 5 квітня 1576 року відбувся урочистий в’їзд Баторія до Львова саме цією вулицею, на триденний відпочинок по дорозі до місця коронації…
Гімназія Франца Йосифа на вул. Стефана Баторія. Фото 1904 року
На початку непарної сторони вулиці, там де зараз скверик із фонтаном, у XVI-XVIII ст. стояв невеликий дерев’яний костел Воздвиження Святого Хреста, який кілька разів горів, разом із Галицьким передмістям під час облог міста. Останній раз – 1769 р., коли Львовом намагалося оволодіти військо Барської конфедерації.
Жартівлива поштівка з видом на вулицю Баторія. Поч. XX ст.
Нинішня вулиця Князя Романа має довжину 400 метрів, є брукованою, непарна її частина засаджена деревами…
Вид на вулицю Баторія. Фото 1912 року
У 1894 році вулицею пролягла лінія електричного трамваю, яку розібрали тільки у 2003 році.
Вид на вулицю Баторія та середмістя Львова. Поштівка поч. XX ст.
Цікавий факт, у ХІХ та першій половині ХХ століть, на парній стороні вулиці, працювало близько десяти книгарень та букіністичних лавок…
Неїснуюча забудова на вулиці Баторія. Фото до 1914 року
1940 року радянська влада перейменувала вулицю на згадку про більшовицького діяча Якова Свердлова, а за гітлерівської окупації у 1941-1944 рр. вулиця називалася на честь німецьких збройних сил – Вермахтштрассе.
Будівля №6 на вул. Баторія, резиденція “Польського радіо” (від 1929 року). Фото 1914 року
У 1944 р. новим радянським патроном вулиці став генерал-армії Ватутін (1901-1944 рр.), командувач 1-м Українським фронтом, смертельно поранений під час сутички з відділом УПА у Житомирській області.
Розібрання давнього костелу Св. Леонарда (XVII ст.) на вулиці Баторія. Фото 1870-х років
У 1992 році вулиця отримала нову назву – Князя Романа, на честь волинського князя Романа Мстиславовича, який 1199 р. приєднав до своїх володінь Галичину, й, на думку деяких дослідників, створив на території сучасного Львова перший укріплений замок та осередок міського життя.
Підтримайте проект на Patreon