Вигадливий бароковий фасад неодмінно привертає увагу кожного, хто піднімається трохи вище історичного центру Львова. Нині це Церква Стрітення Господнього, колишній Костел Матері Божої Громничої Монастиря кармеліток босих. І про цікаву будівлю далі на ilvivyanyn.com.
Розкіш костелу
Можливо, у це важко повірити, але колишньому костелу майже 400 років! Первісно під час заснування жіночого монастиря та костелу усі будівлі були дерев’яними. Землю під будівництво монастиря виділив представник знатного магнатського роду Яків Собеський, батько польського короля Яна ІІІ Собеського.
Історія кам’яного костелу розпочалася у 1642 році. Його проєкт розробив італійський архітектор Джованні Баттиста Джизлені. Цікаво, що фасад будівлі дуже схожий на храм Санта Сусанна у Римі – адже саме він був взятий за зразок для львівської обителі. До безпосереднього будівництва приступили у 1644 році, але тривало воно з перервами дуже довго – майже 50 років!
Але воно таки було того варте. Звичайно, це не головне місце відвідин туристами, бо ж насправді про колишній костел знає мало хто з гостей міста. Але він може стати справжнім відкриттям для допитливого мандрівника. На тихій вуличці Винниченка раптом з’являється бароковий фасад обителі кармеліток. Здебільшого для будівництва була використана цегла та частково тесаний камінь. У плані будівля має класичну форму хреста. Костел однонавовий, з трансептом. Зверху є невеликий купол з сиґнатуркою (маленькою храмовою вежею) та хрестом.
Красивий фасад будівлі розділений на два яруси такими архітектурними елементами як карниз, фриз та архітрав. На нижньому ярусі можна побачити декоративні вази, а от на другому свого роду унікальні скульптури святих Йосифа та Терези. Вони були виконані у 1688 році скульптором Андреасом Шванером. На тимпані (трикутнику під самим дахом) можна помітити герби родин Собеських та Даниловичів, які колись були позолочені.
Цікавим було і внутрішнє оздоблення храму. На жаль, розписи було знищено наприкінці 18 століття, коли будівля була зайнята військовими. Трохи згодом була проведена реставрація. В обителі з’явився свій орган. Було створено два нових бічних вівтарі: вівтар святого Йосифа та вівтар Матері Божої Покровительки. Було встановлено і головний вівтар з алебастру за проєктом Юзефа Шостакевича, виготовлений у місті Журавно на сучасній Стрийщині. Скульптури головного вівтаря були виконані польською скульпторкою Ядвігою Городиською. На жаль, вони не пережили Радянський Союз і були знищені у 1979 році.
Церква Стрітення Господнього – як зараз називається колишній костел – одна з найгарніших пам’яток бароко у Львові. Церква є пам’яткою архітектури національного значення.
Хто такі кармелітки босі
Уважний читач, напевно, помітив, що ми часто згадуємо Орден кармеліток босих, до монастиря яких і належав костел. Цей орден виник ще у 1562 році а у 1593 році отримав незалежність після відокремлення із основної гілки кармелітів. Орден набув значного поширення в Іспанії та Італії. У Львові представники ордену з’явилися на початку 17 століття. Окрім Костелу Матері Божої Громничої, ордену також належала велична будівля Костелу Матері Божої Неустанної Помочі та Св. Йосипа з червоної цегли на сучасній вулиці Чупринки. Його було збудовано після того як у 18 столітті австрійська влада закрила бароковий костел. Пізніше костел та монастир було передано римо-католицькій церкві, він продовжував діяти до 1946 року. Після отримання незалежності костел та територія монастиря були передані Українській греко-католицькій церкві.
