Чимало місць у Львові – колись велелюдних і галасливих, із невблаганним плином часу втратили не тільки свою неповторну атмосферу, але й зовнішній вигляд. На сьогодні, від однієї з найстаріших львівських торговиць залишилась лише назва невеликої вулички – Зернова.
Вулиця Зернова у Львові.
Ця ділянка відома з XVIII століття як площа Сольських, названа на честь родини, що володіла цією землею.
Відносно невелике володіння, обмежене Полтвою (згодом вул. Пелтевною, нині пр-т Чорновола) з одного боку, і вулицею Сонячною (нині вул.Куліша) з іншого.
Відомо, що наприкінці XVIII ст. тут торгували деревиною, а вже з XIX століття площа дістає назву Торговиця зерном, яку магістрат Львова офіційно затвердив 1871 року. Тут торгували збіжжям та іншими харчами, які звозили до міста купці та селяни.
Площа Зернова у Львові, фото поч.XX століття.
Із початком XX століття торговиця на площі Зерновій значно розширилась – тут з’являється буда з Міською Вагою, постійними стають візити мандрівних циркових труп, звіринців, луна-парків…
Саме ці часи з життя зернової торговиці згадує у свої праці “Про сірий Львів” відомий дослідник міста Францішек Яворський: “…фізіономія площі, кожного торгового дня, нагадує одночасно село, мале містечко та великоміський провулок.”
На зламі XIX-XX століть на давньому пляці Сольських, саме так, вперто продовжували називати це місце львів’яни, незважаючи на офіційні зміни назв, втілюються у життя і просто плануються сміливі проекти. Відомий будівничий Львівської Опери, Зигмунт Горголевський зводить тут будинок декорацій і майстерень театру. Створено ряд проектів критої торговиці на площі Зерновій. Але найцікавішою ідеєю виявився план архітектора Йозефа Єгермана щодо спорудження тут залізничного вокзалу, його було відхилено за недостатністю коштів у бюджеті міста.
Готель “Львів”,збудований 1964 року на місці площі Зернової.
Однак проекти, у своїй більшості, ними і залишились, а торговиця продовжувала жити своїм життям.
У подальші десятиліття площа була знаним і славним місцем продажу різної старовизни. Зустріти тут можна було, що завгодно: від ламаного залізяччя за пару грошів, до нового і вживаного одягу всіх фасонів та розмірів; від продуктів харчування до творів мистецтва, антикваріату, картин. Найчастіше люди гадки не мали, що вони продають, і цінували золочену раму дорожче робіт відомих авторів, і таке тут траплялось…
Торговиця на площі Зерновій у Львові, фото 30-х років XX століття.
У міжвоєнні роки на площі налічувалось близько 350 будок і ляд із найрізноманітнішим крамом. Походження товару, як правило, не цікавило ані покупців, ані поліцію. Ціна теж була умовною – на запит у 10 злотих частенько тиснули руки за 2 злотих. Поторгуватись тут любили завжди.
У роки війни, і важкі повоєнні роки, торговиця врятувала не одну сотню життів львів’ян незаможних і бідних. Тут завжди можна було купити, або частіше виміняти дефіцитні продукти, олію, одяг тощо. Ходовим товаром тих років був невідомо з чого гнаний самогон і трофейні запальнички.
Площа Зернова,1947 рік.
Закінчується історія площі Зернової із початком 50-х років XX століття. Саме в ті роки львівська влада вирішує реконструювати стару вулицю Пелтевну, перетворивши ії на сучасний, для тих років, проспект названий на честь 700-ої річниці міста Львова. Згідно тих рішень, у 1964 році, на місці більшої частини Зернової торговиці збудовано готель “Львів”.
Сучасний проспект В.Чорновола і готель “Львів”.
