Фоторепортаж з будівництва Львівської Опери

На превеликий жаль львів’яни вже давно звикли до надзвичайної краси міського театру опери та балету – дивовижного храму не тільки театрального, але й архітектурного мистецтва, розповідає портал Фотографії Старого Львова.

Бурхливий соціально-економічний розвиток Галичини та Львова кінця XIX сторіччя передував появі цієї архітектурної перлини міста. Саме у той період стала відчутною потреба побудови у Королівському столичному місті великого міського театру.

У 1895 році стартував конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма “Г.Гельмер та Ф.Фельнер”, що побудувала понад сорок театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині…

Серед відомих конкурсантів участь у проекті взяв також автор Краківского театру архітектор Я. Завейський.

Компетентне незалежне жюрі в Лейпцігу одноголосно визнало найкращим проект випусника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи Зигмунта Горголевського (1845-1903).

Переможець приємно здивував жюрі вибором місця для споруди – центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував – уперше в Европі – суцільну бетонну основу.

Повномаштабний процес перекриття Полтви у центральному Львові розпочався у 1885 році засклепінням ріки вздовж сучасного проспекту Шевченка. Роботи продовжилися у 1887 році вздовж сучасного проспекту Свободи. Усіма роботами керував інженер Вацлав Ібіанський. До 1895 року перекрито 837 м. Полтви та понад 500 м. потоку Пасіки…

Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста… Замість брудного потоку з’явилися алеї та сквери… Стави, що існували на притоках Полтви, при їх перекритті осушувалися, а на їх місці з’являлися нові площі та сквери. Саме це перевтілення центру міста надихнуло Горголевського на сміливе рішення.

Наріжний камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Автор проекту сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера Івана Левинського…

При зведенні споруди використовувались переважно місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру – у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє – у Бельгії. Монтаж електричного освітлення проводила австрійська фірма “Сіменс-Гальске”, механізацією сцени – польська фірма по ремонту вагонів з міста Санок…

Грандіозне будівництво тривало майже три роки… Воно було здійснене на кошти міської управи, громадян Львова і околиць у вигляді добровільних внесків, меценатських пожертв… Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон.