На превеликий жаль львів’яни вже давно звикли до надзвичайної краси міського театру опери та балету – дивовижного храму не тільки театрального, але й архітектурного мистецтва.
Засклепіння ділянки Полтви на сучасному пр-ті Свободи, безпосередньо у зоні зведення Львівської Опери. Фото кінця XIX сторіччя
Щодня тисячі львів’ян проходять повз цю унікальну споруду наздогоняючи свої буденні справи, та не помічаючи цієї дивовижної краси…
Роботи з укладання фундаменту Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.
Бурхливий соціально-економічний розвиток Галичини та Львова кінця XIX сторіччя передував появі цієї архітектурної перлини міста. Саме у той період стала відчутною потреба побудови у Королівському столичному місті великого міського театру.
Розріз головного та бічного фасаду Львівської Опери на кресленнях 1896 року
У 1895 році стартував конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма “Г.Гельмер та Ф.Фельнер”, що побудувала понад сорок театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині…
Роботи з укладання фундаменту майбутньої Львівської Опери. Фото кін. XIX ст.
Серед відомих конкурсантів участь у проекті взяв також автор Краківского театру архітектор Я. Завейський.
Креслення Львівської Опери у розрізі, 1896 рік
Компетентне незалежне жюрі в Лейпцігу одноголосно визнало найкращим проект випусника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи Зигмунта Горголевського (1845-1903).
Будівництво на стадії зведення стін. Фото 1898 року
Переможець приємно здивував жюрі вибором місця для споруди – центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував – уперше в Европі – суцільну бетонну основу.
Внутрішнє розпланування будівлі Опери на кресленнях 1896 року
Повномаштабний процес перекриття Полтви у центральному Львові розпочався у 1885 році засклепінням ріки вздовж сучасного проспекту Шевченка. Роботи продовжилися у 1887 році вздовж сучасного проспекту Свободи. Усіма роботами керував інженер Вацлав Ібіанський. До 1895 року перекрито 837 м. Полтви та понад 500 м. потоку Пасіки…
Головний фасад Львівської Опери у риштуваннях. Фото 1898-1899 рр.
Усунення Полтви кардинально змінило вигляд центральної частини міста… Замість брудного потоку з’явилися алеї та сквери… Стави, що існували на притоках Полтви, при їх перекритті осушувалися, а на їх місці з’являлися нові площі та сквери. Саме це перевтілення центру міста надихнуло Горголевського на сміливе рішення.
Роботи із перекриття головного куполу Опери. Фото 1899 року
Наріжний камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Автор проекту сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера Івана Левинського…
Перекриття головного куполу Львівської Опери. Фото 1900 року
При зведенні споруди використовувались переважно місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру – у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє – у Бельгії. Монтаж електричного освітлення проводила австрійська фірма “Сіменс-Гальске”, механізацією сцени – польська фірма по ремонту вагонів з міста Санок…
Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото 1900 року
Грандіозне будівництво тривало майже три роки… Воно було здійснене на кошти міської управи, громадян Львова і околиць у вигляді добровільних внесків, меценатських пожертв… Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон.
Опера у Львові на завершальному етапі будівництва. Фото-2 1900 року
Джерело: photo-lviv.in.ua
Підтримайте проект на Patreon
