**«Я ніколи йому не пробачу»: Софія Особа — про судовий процес над убивцею Ірини Фаріон, щоденні погрози та спогади про маму**
Донька відомої громадської діячки та мовознавця Ірини Фаріон — Софія Особа — розповіла про хід судового процесу над обвинуваченим у вбивстві, про психологічну витривалість упродовж десятків засідань, а також поділилася теплими спогадами про матір, пише Суспільне.
—
Судовий процес над В’ячеславом Зінченком, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон, триває вже понад сімдесят засідань. Донька загиблої Софія Особа присутня майже на кожному з них. За її словами, прихильники Ірини Фаріон щоразу скандують вимогу призначити обвинуваченому довічне ув’язнення, оскільки переконані: саме він 19 липня підійшов упритул до жінки біля її під’їзду і вистрілив їй у голову.
Усі матеріали справи — протоколи, експертизи, докази — на думку Софії, підтверджують провину Зінченка. Він заздалегідь готувався до злочину протягом року: стежив за соціальними мережами жертви, вивчав місцевість, зробив близько восьми тисяч скріншотів вулиць поблизу будинку, де мешкала Фаріон, орендував квартири неподалік. Сам обвинувачений, за словами Софії, поводиться в залі суду зухвало та зверхньо — єхидно посміхається, влаштовує дивні сцени, то відмовляючись від адвокатів, то скаржачись на погане самопочуття. Наразі це вже четвертий його захисник.
Найважчим моментом для Софії стали судові дебати, коли в деталях описувалося, як ретельно було сплановано злочин. Саме тоді, каже вона, вперше за довгий час не змогла стримати сліз: «Плакати — це не слабкість. Бути сильною в такій ситуації надзвичайно складно».
Щодня Софія отримує погрози — через невідомі акаунти у Facebook та Instagram. Погрожують не лише їй, а й її дітям. Під час і після судових засідань прихильники Зінченка ображають її, називають фашисткою та навіть звинувачують у смерті власної матері. Зараз жінка перебуває під охороною, але наполягає: кожен, хто погрожує або ображає, має понести відповідальність.
Питання про те, чи може обвинувачений виявитися невинним, Софія відкидає категорично: «Ні, навіть на один відсоток не вірю». Запит на виправдання від батька Зінченка вона сприймає як природне батьківське бажання захистити дитину, але не вважає його переконливим. Натомість висловлює власне припущення: брак родинного тепла у вихованні обвинуваченого міг стати одним із чинників, що сформували його особистість.
Спогади про матір Софія описує з теплом. Ірина Фаріон виховувала доньку сама після розлучення. Вона була строгою у публічному просторі, але вдома — турботливою і підтримуючою. Купувала доньці м’які іграшки по одній на місяць, бо вони були дорогими; їздила з нею до Одеси на море; ніколи не сварила, а лише давала поради. «Це твоє життя, я тебе завжди підтримаю», — такими словами Софія згадує матір.
Як бабуся Ірина Фаріон також була ніжною і щедрою. Онуки любили її, бігли назустріч, обіймали. Вона встигла передати їм головне — любов до України, розуміння мови та ідентичності.
Тепер Софія присвячує майже весь свій час судовому процесу — і визнає, що це далося дорогою ціною: діти весь цей час проводять без неї. Вона мріє, щоб після оголошення вироку змогла прийти разом із ними: «Вони пройшли цей шлях поруч зі мною».
Єдиним справедливим покаранням Софія вважає довічне ув’язнення: «Лише воно дасть зрозуміти, що людина, яка холоднокровно й заздалегідь обдумано позбавляє іншого життя, має сидіти довічно». Пробачити убивцю вона не готова й не збирається: «Я ніколи цього не вибачу».
Попри трагедію, справа Ірини Фаріон живе. За словами доньки, відновлено мистецький проєкт «Мальована мова» у Львівській політехніці, триває видання книг, з’явилася вулиця імені Фаріон у Львові. YouTube-канали мовознавця й досі набирають перегляди — і це, переконана Софія, найкращий доказ того, що її мама випереджала час.
