У Верховній раді зареєстровано законопроект щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. За словами народного депутата, співавтора законопроекту Ігоря Васюника, новий узгоджений законопроект дає можливість передати гуртожитки у власність територіальних громад, а самі мешканці матимуть змогу приватизувати своє житло.
«Разом з мешканцями гуртожитків ми працювали над цим законопроектом з 2012 року. Дуже активними були мешканці гуртожитків від Львівського автобусного заводу, а це майже тисяча людей, які постійно жили як на пороховій діжці. Їхні гуртожитки передали у власність приватному товариству, передали разом з людьми. Мешканці не мають права власності на житло, в якому проживають по 10 і більше років, і весь час живуть під загрозою виселення. Таких людей, які проживають в гуртожитках колишніх державних підприємств, дуже багато по всій Україні.
В новому законопроекті на 90% враховані пропозиції із законопроектів нардепів минулого скликання. Сподіваюсь, хоч цей парламент проявить волю і проголосує за ці зміни, які дозволять тисячам сімей стати законними власниками своїх помешкань», – розповів Ігор Васюник.
Зокрема, новий законопроект № 1076 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та удосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків) передбачає такі можливості для мешканців гуртожитків:
1. Надає право приватизувати житло мешканцям гуртожитків, які були внесені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), зокрема і тих, що в подальшому були продані чи відчужені іншим способом.
2. Приватизувати можна буде не тільки кімнату в гуртожитку, але і блок чи секцію.
3. Приватизація може бути проведена відразу після передачі гуртожитку у комунальну власність.
4. Право на приватизацію житла матимуть не тільки «наймачі» кімнати в гуртожитку, а й члени їхніх сімей. До речі, члени сімей матимуть право на приватизацію незалежно від того, скільки часу вони проживають в гуртожитку. Важливо, щоб «наймач» на законних підставах (ордер + реєстрація) прожив в гуртожитку більше п’яти років.
5. Приватизація житлових приміщень в гуртожитках, які були раніше самовільно переплановані (під кухні, санвузли, коридори, прохідні кімнати тощо) також можлива, але після погодження усіх технічних умов щодо можливості перепланування.
6. Закон закріплює можливість визнання в судовому порядку недійсними договорів купівлі-продажу гуртожитків колишніх державних підприємств, які були укладені і 10, і 20 років тому.
7. Органам місцевого самоврядування надається право звертатися з позовом до суду про примусову передачу гуртожитку в комунальну власність, якщо власник відмовляється від добровільної передачі.
8. Після передачі гуртожитку у комунальну власність спеціальні ордери зможуть видавати органи місцевого самоврядування (місцеві ради).
9. Після ухвалення законопроекту, положення Закону поширюватимуться також на земельні ділянки, на яких розміщені гуртожитки.
10. Законом встановлюється мораторій на виселення з гуртожитків їх законних мешканців до 2019 року включно.
Над законопроектом працювала робоча група при Комітеті ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Участь в розробці нового узгодженого проекту закону взяли народні депутати з різних фракцій, представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства,а також представники мешканців гуртожитків. За основу нового законопроекту взяли раніше напрацьовані законодавчі ініціативи, зокрема депутатів VII скликання, а також враховано рекомендації комітетських та парламентських слухань щодо вирішення проблем мешканців гуртожитків.
Нагадаємо, проблема мешканців гуртожитків колишніх державних підприємств полягає, в першу чергу, в недостатньому захисті їхніх прав. Свого часу, працюючи на держпідприємствах, люди отримували кімнати або ліжко-місце в гуртожитках. Після банкрутства або приватизації державних підприємств/заводів, гуртожитки залишились без належного обслуговування: і підприємства вже немає, і місту вони не належать.
На сьогодні є відомчі гуртожитки, які дуже важко, але потроху передають на баланс органам місцевого самоврядування. Мешканці таких гуртожитків отримують право на нормальне та безперебійне обслуговування комунальними підприємствами, право приватизувати своє житло. І є гуртожитки, які після приватизації/ корпоратизації державних підприємств увійшли до статутних капіталів господарських товариств. Через недосконалість українського законодавства такі гуртожитки приватизували по суті разом із людьми. А згодом гуртожитки передали до статутних капіталів інших юридичних осіб, або відчужили іншим способом. До прикладу, так відбулось з трьома гуртожитками Львівського автобусного заводу (вул. Кульпарківська/139, Володимира Великого/16 та Наукова/16). Мешканці таких гуртожитків, на відміну від інших, не захищені законодавством: вони не можуть приватизувати своє житло, не можуть прописати своїх дітей, власник їх може викинути на вулицю в будь-який момент, продати їхнє житло.
Підтримайте проект на Patreon
