“Вірменка” — кав’ярня у Львові із 40-річною безперервною історією. Її називають знаковою та культовою для міста. Наприкінці 80-х за чашкою кави відвідувачі закладу говорили про незалежність ще до її проголошення та організовували протести проти радянського режиму. Там львівські хіпі рятувались від міліцейських облав. Спогадами про “Вірменку” із Суспільним поділилися її багаторічні відвідувачі.
Для львів’ян “Вірменка” — не лише назва кварталу навколо вулиці Вірменської. Насамперед — назва закладу, який відкрили в 1979 році. Відтоді там за столиками всередині чи перед входом на вулиці збирається поспілкуватись та випити кави різна публіка: від міської богеми — до хіпі.
“Тут були такі шалені натовпи, що щоб сюди потрапити, треба було без перебільшення чекати годину чи більше. Люди тут сиділи довкола: на сходах, на тротуарах. Це був центр скупчення неформальної молоді”, — каже історик Ілько Лемко.
Кав’ярня “Вірменка”
“Вірменка” стала простором для розмов та думок, які вкрай суперечили панівній ідеології. Тому на заклад регулярно здійснювали міліцейські облави.
“Сидимо ми, студенти, тут в обід, а до нас підходять: “Так, а чого ви тут сидите, ану поїхали в райвідділ міліції”. Тебе фотографують, збирають відбитки пальців як в злочинця. А якщо ти прогулював, то могли і з інституту вигнати. Тож коли міліція під’їжджала, всі раз і втекли. Вони прийшли, а нікого нема. Потім всі назад заходять”, — каже львівський хіпі Алік Олісевич.
Алік Олісевич в кав’ярні з товаришем
Чоловік каже, з кав’ярні ще до проголошення Незалежності вирушали організовані антирадянські протести.
“Ми одні із перших в Україні зробили таку політичну акцію, демонстрацію за права людини. Це передісторія проголошення Незалежності, боротьби за неї. І ми вийшли з гаслами. До речі, то почалось на День міста Львова — 20-го вересня 1987 року. Ми з транспарантами гуляли, а нас хотіли арештувати, блокувала міліція, КДБ“, — додає Алік Олісевич.
Кав’ярня “Вірменка”
Світлини тих подій з часів 80-х та перших років Незалежності можна побачити на стендах фотовиставки, що на стінах “Вірменки”.
“Вулиця Вірменська — то така субкультура у Львові. Для гостей це щось таке – атракція. А для нас “Вірменка” – то така свобода, воля”, — каже багаторічний відвідувач закладу Олег Колонтай.
Фотовиставка у “Вірменці”
Бариста Лілія працює у кав’ярні з середини 90-х. До неї за цією стійкою працювала її мама. Постійних відвідувачів жінка знає на ім’я та за сортом улюбленої кави.
“Хто до нас постійно ходить, хто нам, як ми жартуємо, не зраджує багато років, то так з дверей вже можна побачити, привітатися і вже ставити йому каву, бо ти знаєш, яку він п’є”, — каже жінка.
Бариста Лілія
Каву в закладі кожному клієнту готують у турці на піску. Незмінно, із 1979-го року.
Кава у турці на піску
