Програма «Відповідальність бути» виросла з підготовки Львова до участі в конкурсі «Європейська столиця культури». Протягом двох років понад тисяча представників культурної сфери, вітчизняних та іноземних фахівців спільно розробляли концепцію, що мала відобразити сучасну ідентичність міста.
Попри те що Львів не здобув омріяного титулу, саме ця напрацьована база стала фундаментом нової культурної програми. Її ключова ідея — культура як простір відповідальності, що допомагає місту жити й розвиватися в умовах війни та глобальних викликів. Концепцію конкурсної заявки було покладено в основу муніципальної програми, яку ухвалила Львівська міська рада, пише ЛМР.
Загальний бюджет програми становить 10 мільйонів гривень: половину — 5 млн грн — виділив муніципалітет, ще стільки ж надав Український культурний фонд. Це один із перших в Україні прикладів спільного фінансування культурної ініціативи містом та державним донором.
До відкритого конкурсу долучилися 36 команд. Подавати заявки могли громадські організації, фізичні особи-підприємці, заклади вищої освіти та муніципальні установи. За словами директорки Інституту стратегії культури Юлії Хомчин, головна мета програми — не просто підтримати окремі ініціативи, а сформувати спільноту, здатну до тривалого партнерства між різними інституціями. Від успіху реалізованих проєктів залежатиме, чи стане програма щорічною та чи продовжиться співпраця з Українським культурним фондом.
Переможцями стали дев’ять команд, які представляють культурні, освітні та громадські ініціативи. Усі проєкти реалізовуватимуть у другій половині 2025 року, а їхні результати будуть представлені громаді до кінця року.
Один із проєктів присвячений архівуванню мистецької спадщини академії — роботі, що тривала останні два роки. Тепер ці матеріали стануть доступними для широкої аудиторії. Дослідження охоплює період від 1946 року до сьогодні й простежує, як академія формувала мистецький та культурний образ Львова через освіту, монументальне мистецтво, дизайн, реставрацію та виставкову діяльність. Примітно, що в ході роботи у Відні було знайдено документ 1857 року, який доводить: мистецька освіта у Львові виникла майже на двадцять років раніше, ніж вважалося досі. У межах проєкту створять цифровий архів, вебсайт, серію усноісторичних інтерв’ю, проведуть виставку на вулиці Стефаника та видадуть підсумкове дослідження.
Інший проєкт пов’язаний із постаттю Василя Григоровича-Барського — мандрівника, який вирушив у свою багаторічну подорож світом саме зі Львова та тут почав вести знаменитий щоденник. Команда оцифрує архівні документи XVIII століття, створить мультимедійний сайт, туристичний маршрут із AR-мітками, проведе міжнародний науковий симпозіум та серію освітніх заходів.
Ще один проєкт присвячений мистецькому об’єднанню «Дзиґа»: команда запустить відкриту вебплатформу, де охочі зможуть розміщувати власні фотографії, відео та спогади. Паралельно заплановано виставку плакатів, п’ять відеоінтерв’ю та розробку моделі цифрового архівування для використання іншими культурними інституціями.
Через серію із п’яти відеоподкастів автори окремого проєкту розкажуть про екологічне, безпекове та культурне значення торфовищ і спробують змінити усталене сприйняття природи лише як ресурсу.
Ще один проєкт спрямований на розвиток інклюзивності в культурі: програма включає чотири дні кінопоказів із аудіодескрипцією та розширеними субтитрами, виставку плакатів і заходи на популяризацію безбар’єрного простору.
Масштабний мистецько-просвітній фестиваль допоможе переосмислити постать митрополита Андрея Шептицького як духовного лідера, культурного мецената й філантропа. До програми увійдуть мистецькі інсталяції, виставки, форум, квест-паломництво, аудіоподкаст та інші події за участю десятків культурних інституцій Львова.
Театральний шоукейс стане платформою для представлення сучасного українського театру та налагодження зв’язків між українськими й європейськими митцями. Планується показ восьми вистав, професійні дискусії за участю театральних діячів з України та Європи, а в перспективі — розвиток шоукейсу у форматі міжнародної бієнале.
Окремий проєкт досліджуватиме єврейську кулінарну спадщину Львова як невід’ємну частину міської історії. Результатом стануть культурно-гастрономічний маршрут із шести-восьми локацій, цифрова платформа, серія аудіоісторій, інтерактивна та друкована карта, а також публічні заходи.
Завершує перелік фестиваль вуличного мистецтва, який поєднає графіті, хіп-хоп перформанси, брейкданс, музику та майстер-класи. Через обмежену кількість доступних поверхонь у центрі міста художники цьогоріч працюватимуть на мобільних конструкціях. Фестиваль також стане майданчиком для молодих митців і осмислення міського простору засобами сучасного мистецтва.
Ідея позиціонування Львова як потенційної Європейської столиці культури виникла п’ятнадцять років тому в контексті українсько-польської співпраці. У 2024 році, попри складну безпекову ситуацію, місто вирішило подати заявку на конкурс ЄСК 2030. Підготовка тривала впродовж 2024–2025 років та об’єднала сотні людей й інституцій у різних напрямах — від музики та літератури до театру, спадщини й ментального здоров’я. 20 жовтня 2025 року Львів захистив свою заявку у Брюсселі, ставши першим українським містом — учасником цього конкурсу ЄС. Утім перемогу здобуло чорногорське місто Никшич із концепцією «Відкрите місто».
