Для людини після поранення чи складної операції можливість самостійно вийти за межі шпиталю, пройтися рівним тротуаром або відпочити на лавці поруч із близькими — це не просто зручність. Це питання гідності та повернення до повноцінного життя. Саме тому Львів упродовж останніх трьох років активно розвиває доступну інфраструктуру, а Личаківський район став одним із головних майданчиків для цих змін.
**Чому Личаківський район — особливий**, пише ЛМР.
Личаківський район вирізняється серед інших тим, що на його території зосереджена значна кількість медичних і соціальних об’єктів. Саме тут планують відкрити новий корпус центру UNBROKEN та мистецько-реабілітаційний центр UNBROKEN Art — обидва наразі на стадії реконструкції. Ці заклади прийматимуть ветеранів, їхні родини та українців, які постраждали внаслідок війни, для лікування, реабілітації та ресоціалізації.
Подібні медично-освітні квартали існують також в Одесі та Дніпрі, однак там відповідні заклади розкидані по великій площі. У Львові вони розташовані компактно, що дає унікальну можливість об’єднати їх єдиним безбар’єрним маршрутом і створити простір, де кожен елемент — від тротуару до входу в будівлю — буде зручним і доступним для всіх.
Над плануванням кварталу працювали фахівці Інституту просторового розвитку та департаменту архітектури. Координацію всіх робіт здійснювала заступниця міського голови з питань доступності Ірина Маруняк. Керівник Личаківського району Юрій Лукашевський підкреслив, що команда детально опрацювала кожну вуличку, тротуар і громадський простір у цій зоні.
**Як усе починалося**
Відправною точкою трансформації мікрорайону став невеликий інклюзивний екопростір: оновлений благоустрій території, відремонтовані тротуари, нове освітлення, озеленення та вуличні меблі. Кошти на реалізацію — понад 10 тисяч євро — залучили в межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні II», який впроваджує німецька урядова компанія GIZ за підтримки урядів Німеччини та Швейцарії. На цьому ж місці висадили гледичію — символічне дерево на пам’ять про чотирьох полеглих захисників, які жили у сусідніх будинках.
Начальниця відділу проєктів та розвитку Личаківської райадміністрації і співавторка концепції освітньо-медичного кварталу Юлія Бойко зазначила, що саме цей невеликий грант дав поштовх великим змінам. Уже наступного року співпраця з міжнародними партнерами продовжилася — але вже в рамках нового проєкту на суму 200 тисяч євро.
**Що вже зроблено**
У будинках медично-освітнього кварталу спільно з мешканцями відремонтували аварійні балкони. Місцеві підприємці інвестують власні кошти в ремонт тротуарів, облаштування зручних входів, встановлення кнопок виклику персоналу, поручнів, а там, де це дозволяє історичний ареал міста, — пандусів і підйомників.
Заступниця міського голови Ірина Маруняк наголосила, що роботи тривають і попереду ще чимало вуличок, тротуарів і скверів, які потребують облаштування.
**Ключові плани на 2026 рік**
Серед пріоритетних завдань на наступний рік — встановлення ліфта в адміністративній будівлі Личаківської райадміністрації на вулиці Костя Левицького, 67. У цьому приміщенні розміщені відділення ЦНАПу, пенсійного фонду, соціального захисту та центру соціальних послуг «Джерело», тож доступність будівлі для маломобільних громадян є критично важливою.
**Перша у Львові «віденська» зупинка**
Одним із знакових проєктів стане облаштування першої у місті так званої «віденської» зупинки — стандарту, давно поширеного в європейських містах і дедалі активніше впроваджуваного в Україні. Поряд із зупинкою планують створити невеликий громадський простір, який слугуватиме не лише місцем очікування транспорту, а й комфортною зоною відпочинку для мешканців і пацієнтів Військового госпіталю.
**Інклюзивні сквери та інноваційні рішення**
Цього року в межах медично-освітнього кварталу планують розпочати реалізацію ще двох масштабних проєктів. Перший — сквер на перетині вулиць Чернігівської та Пекарської, що отримав робочу назву «Сквер військових медиків». Другий — громадський простір на вулиці Тершаковців.
Окрім традиційного озеленення, проєкти передбачають інноваційні та екологічні рішення. Зокрема, у скверах з’являться «острівці» з лікарськими рослинами — чебрецем, мелісою, м’ятою, орегано, ехінацеєю та петрушкою. Відвідувачі зможуть торкатися рослин, відчувати їхній аромат і безпосередньо взаємодіяти з природою. Передбачено також підземні резервуари для збору дощової води, яку використовуватимуть для поливу — це водночас зменшить навантаження на каналізацію вулиці Пекарської.
Архітекторка Інституту просторового розвитку Вікторія Скобилко підкреслила, що всі рішення розроблялися у тісній співпраці з мешканцями прилеглих будинків — було проведено понад п’ять спільних зустрічей, після кожної з яких до проєкту вносили відповідні правки.
**Фінансування: стратегія малих кроків**
Реалізація такого масштабного задуму вимагає нестандартного підходу до фінансування. Юрій Лукашевський пояснив логіку обраної стратегії: якби всі роботи об’єднали в один великий проєкт, сума виявилася б непідйомною, а процес затягнувся б на роки. Натомість місто обрало шлях точкових втручань із залученням коштів із різних джерел — державного фінансування, міжнародних грантів, внесків мешканців і підприємців — зберігаючи при цьому єдине бачення кінцевого результату.
**Ширший контекст: Львів у програмі «Рух без бар’єрів»**
Паралельно безбар’єрний маршрут облаштовується і в Шевченківському районі: там прокладають нову пішохідну доріжку, яка з’єднає протезну майстерню, соціальне житло та Замарстинівський парк. На вулиці Миколайчука встановлюють елементи доступності, триває капітальний ремонт вулиці Віри, Надії, Любові, а також створюється терапевтичний сад для пацієнтів реабілітаційного центру UNBROKEN.
Львів входить до переліку 15 українських міст, де спільно з Міністерством розвитку громад та територій реалізується проєкт «Рух без бар’єрів». Його мета — створити середовище, у якому кожна людина, незалежно від фізичних можливостей, почувається впевнено і гідно. Загальна протяжність маршруту, що з’єднає Шевченківський і Личаківський райони, становитиме майже 15 кілометрів. Усі об’єкти вздовж цього шляху — будівлі, зупинки, парки та громадські простори — стануть повністю інклюзивними. При цьому проєктувальники приділяють особливу увагу не лише технічним рішенням, а й смисловому наповненню просторів — аби вони ставали справжніми осередками відновлення та терапії.
