п`ятниця, 22 листопада

Бандера і особисте життя: чоловік, батько, друг. Історія від Юрія Михальчишина

1 січня 2022 року відзначаємо 113-ту річницю від дня народження лідера проводу ОУН Степана Бандери.

Джерело: НТА.

Але яким був Провідник ОУН Степан Бандера в особистому житті, що любив, які мав уподобання, – даних про це не так уже й багато.  Бандера не міг вести активне публічне життя. У міжвоєнний період, зокрема під польською окупацією, він звичайно спілкувався з однолітками, але й тоді мусив обмежувати своє коло спілкування, щоб не наражати себе та близьких на небезпеку. Метою Бандери було не тихе сімейне життя, а постійна боротьба, і це добре розуміла його дружина Ярослава.

Степан Бандера – чоловік, батько, друг.  Деталі про цю сторону його життя  розповів  NTA  відомий громадський діяч, ведучий проєкту “Історія Х”, політолог Юрій Михальчишин.

Діяльність Степана Бандери на чолі підпільної організації, яка польським режимом у західній Україні визнавалася ледве не терористичною, накладала відбиток на його повсякденне життя, на особисту сферу взаємин, і навіть на побут.

Ранній період своєї політичної підпільної діяльності та боротьби проти польських окупантів Степан Бандера розпочав ще у студентському середовищі. Побут у гуртожитку, був ускладнений тим, що українські студенти були ще бідніші, ніж польські. І взагалі Польща, як і весь південний світ 1929 року, занурилася у Велику економічну депресію, тому в цілому соціально-економічні умови життя у міжвоєнний час були складними для всіх, а для українських студентів не із багатих сімей – зокрема.

У Львові проходили молоді роки майбутнього Провідника ОУН – це гуртожиток українських студентів, так званий Академічний дім. Зараз це один з корпусів Поліграфічної академії.

Там побут був дуже не вибагливий, більше того, студенти-націоналісти займали останній поверх, який найгірше обігрівався, і був відомий як «камчатка». Там було досить прохолодно в зимову пору року, такі собі спартанські умови. Але оскільки весь український націоналістичний рух, зокрема молодіжна його складова, у той період активно займалися здоровим способом життя та укріплювали організм за допомогою загартування, фізкультури, спорту, то очевидно якихось серйозних проблем у такому проживанні не було. Хоча Бандера з дитячих років хворів ревматизмом, який залишився в нього на ціле жити… Це вимагало від нього жорсткої самодисципліни, роботи над собою і загартовування, щоб не застуджуватися часто і не зазнавати нових нападів хвороб.

Бандера і сімейне життя

Знайомство з дружиною

Сімейне життя у Бандери розпочалося у 1940 році. Він поселився у Кракові, де із багатьма іншими молодими членами ОУН утворили новий організаційний центр і розпочали створення де-факто власної організації, не підконтрольної Андрію Мельнику.

У Кракові навесні 1940 році Бандера активно зустрічається з дівчиною Ярославою Опарівською. Вона від нього була молодша на вісім років: Провіднику ОУН тоді було 31 рік, їй було 23, відповідно.

Їх багато чого об’єднувало. До прикладу, Ярослава, як і Степан Бандера, – донька священика УГКЦ, який був польовим капеланом УГА і у 1919 році загинув на війні з поляками. Також Ярослава, як і Бандера, навчалася у «Львівській політехніці». Вступила до ОУН у 1936 році. Працювала у підпіллі. Є багато свідчень про її активну участь у громадському житті.

Яким було весілля

Ярослава Опарівська та Степан Бандера одружилися у червні 1940 році у Кракові. Весілля було дуже скромне, на ньому зібралися ледве десяток запрошених гостей. Звичайно, що в основному – провідна ланка ОУН. Це були люди, середній вій яких на той час складав 30 років. Молоді, загартовані підпіллям, з серйозним досвідом нелегальної роботи, перебування на конспіративних умовах і дуже не вибагливі в побуті.

Згадують тоді очевидці, що Бандера вдягався надзвичайно скромно.

Ходив переважно в сірому костюмі, можливо, з цим пов’язано те, що його одне з потенційних псевдо того часу так і звучало – Сірий.

Ну і характерна у нього така була зачіска після виходу з польського ув’язнення – він був пострижений під нуль, це якщо говорити про 1939-1940 роки.

Виховання дітей

Ну і, звичайно, подружнє життя – це створення повноцінної сім’ї, це діти.

Донька Наталка народилася у травні 1941 року в місті Сянік на Надсянні. Тоді дружина виїхала окремо від чоловіка, бо він активно займався організаційною роботою, і щоб не наражати її на небезпеку, зокрема – переслідування німецькими спецслужбами, польським підпіллям чи радянськими агентами, – вони розділилися і жили окремо.

Діти в подальшому народжувалися вже у повоєнний час, після 1945 році. У Баварії, на півдні Німеччини, у них народився син Андрій у квітні 1946 року, і донька Леся у травні 1947 році.

Левову частку виховання дітей брала, звичайно, на себе дружина. Зрозуміло, що лідер підпільної організації, який часто змінює місце проживання не може повноцінно присвятити себе вихованню дітей. Тому, так як подружжя часто до 1945 року і пізніше жили порізно, то, зрозуміло, що основне навантаження падало на плечі Ярослави.

Єдина  відпустка, яку Бандера міг собі дозволити – це є зустріч 1957 року з дружиною Ярославою і всіма трьома дітьми.

Особисті звички Бандери

Про Бандеру багато відомо щодо побуту і його особистого життя з протоколу допиту колишнього шефа Служби безпеки закордонних частин ОУН Мирона Матвієйка, якого з парашуту скинули на окуповану західну Україну і де його спіймали радянські спецслужби і активно допитували, зокрема у Києві 1951 році в червні.

Кагебістів цікавили подробиці про Бандеру, його організаційний стиль роботи, його звички, в тому числі побут. З того матеріалу відомо, що Бандера був не вибагливий у харчуванні. Він дуже любив смачно приготовлені м’ясні страви і їв після ув’язнення в концтаборах як то кажуть за трьох.

У нього була така звичка – він ніколи не викидав продуктів. Любив пити чай.

Всім відомо, що він зранку вставав, через необхідність добиратися до Мюнхена, де раніше жили. О 05:30 у нього підйом завжди був у повоєнний час. Тобто Бандера характеризується як «ранній птах».

Оскільки жив у Львові, то писав з характерним нахилом, як пишуть люди лівою рукою. Також використовував друкарську машинку.

Бандера любив танцювати

З студентських часів відомо, що він грав на мандоліні ( ред. – струнний щипковий музичний інструмент), і крім того полюбляв партію-другу зіграти в шахи.

Лілія Чміль


Підтримайте проект на Patreon

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.