Історики стверджують, що перший автовласник з’явився у Львові у 1897 році. Влітку цього року через чотири місяці після появи в нашому місті мотоцикла відбулась визначна подія – на вулиці Львова виїхав перший справжній автомобіль «Benz-Victoria», який згодом одержав приставку «Мерседес».
ФОТО: ФОТОГРАФІЇ СТАРОГО ЛЬВОВА
В останню неділю жовтня в Україні відзначають День автомобіліста, або День водія. Про автомобільну історію Львова, перше авто у Львові і про те, яка марка автомобіля першою проїхалась по львівській базальтовій бруківці, розповідає львівська екскурсоводка Олександра Дябіна.
Історики стверджують, що перший автовласник з’явився у Львові у 1897 році. Влітку цього року через чотири місяці після появи в нашому місті мотоцикла відбулась визначна подія – на вулиці Львова виїхав перший справжній автомобіль «Benz-Victoria», який згодом одержав приставку «Мерседес».
Автомобіль «Benz-Victoria». Такий вигляд мало авто, яке першим з’явилося у Львові в 1897 році
Щасливим власником чуда техніки став 37-літній нафтовий олігарх Казімеж Одживольский. Виходець з небагатої родини, якому сприяла фортуна і він став нафтовим магнатом. Закінчивши Краківську промислово-технічну академію, він поїхав в Аргентину, де працював бурильником, згодом повернувся до Галичини і став співзасновником компанії, яка успішно розвивала нафтовий бізнес в карпатському Бориславі, який на той час займав третє місце в світі із видобутку нафти після США і Росії. Тоді місцеві газети писали, що в Бориславі продавалося шампанського більше, аніж у Відні.
Отже, і не дивно, що нафтовий магнат Одживольский придбав собі надзвичайно рідкісну і дорогу забавку, якою був тоді автомобіль (коштувало авто, як гарний будинок).
Омріяну автівку Казімежу продав представник фірми «Benz» у карпатській Галичині та Буковині Леопольд Пшеломський з Мангайма. Саме цей чоловік був першим водієм випробувачем, який возив комісію міської влади на авто, яка мала видати дозвіл на це чудо інженерної думки.
Комісія дуже відповідально і прискіпливо поставилася до нового винаходу, було оголошено випробування, щоб з’ясувати, наскільки авто є безпечним для мешканців міста і ухвалити рішення про дозвіл чи заборону експлуатації автівок на вулицях Львова. Комісія складалась з радників та референтів керівника міста, директора електричного трамваю, комісара поліції та інших чиновників.
Одна із перших світлин, на котрих зображено автомобіль у Львові. Авто Роллс-Ройс Сілвер Гост. Фото 1907-1910 рр.
Випробування проходили на вулиці Сакраменток (Туган- Барановського). Водій Леопольд Пшеломський жваво і бадьоро обганяв кінні карети, фіри та пішоходів, за командами комісії пригальмовував і зупинявся. Комісія визнала автомобіль безпечним для оточуючих і надала дозвіл на пересування містом.
З цього моменту автомобільна ера у Львові розпочалась офіційно. Швідкість тогочасного «німецького дива» сягала 20 км/год на добрій дорозі і 17 км/год – на поганій. Розхід палива був 20 літрів на 100 км. А найголовніше: потрібно було багато води для охолодження двигуна – 160 літрів на 100 км. Авто мало габарити 2,5 метра в довжину, 1,5 метра в ширину і важило 650 кг.
Там, де з’являється авто, з’являються і пригоди. Перший наїзд на пішохода стався у Львові у вересні 1899 року на вулиці Гетьманській (зараз проспект Свободи), згодом газети напишуть, що наїзд на селянина Ілька Хом’яка коштував водію 400 корон, це були великі гроші на той час. На них можна було купити декілька корів.
З 1903 року у Львові запровадили дорожні знаки, перші з яких були у вигляді горизонтальних прямокутників, вони попереджали про щербату бруківку, нерівну дорогу, близькість канави тощо.
1904 році неподалік села Липники сталась перша дорожньо-транспортна пригода: перекинувся автомобіль марки «Серполе», збитки від розбитого авто були величезні, на ті кошти можна було купити кількаповерхову кам’яницю у центрі Львова.
1905 рік був роком, коли у Львові видали перше посвідчення водія. Щасливим власником новинки став інженер Тажеуш Гайне. Він був справжнім автомеханіком і відновив власним коштом покинутий автомобіль «Benz» з фабричним номером 3.
7 січня 1907 року у Львові вперше запровадили правила дорожнього руху, а також документи на автотранспорт і реєстраційні номери. Визначили віковий ценз водія, після відповідних іспитів будь-який львів’янин, який досягнув віку 18 років, міг сідати за кермо.
Правила дорожнього руху дуже строго обмежували швидкість автомобілів і мотоциклів в місті – це був ліміт 15 км/год, за містом 45 км/год, в тумані і на поворотах 6 км/ год.
Всі авто у Львові стояли на обліку і мали реєстраційні номери.
Від 1908 року до правил дорожнього руху був доданий пункт про покарання власника авто за невідрегульований двигун, з якого вилітало багато диму.
Автівки лякали коней, які були основним засобом пересування, а ще львівська преса дуже була критично налаштована на прогресивні новинки і постійно критикувала автомобілі, називаючи їх «смердючими монстрами» і «димовими потворами».
У серпні 1906 року у Львові з’явився новий сервіс – таксі. Влада визначила для них чіткі місця для стоянки. Це були три локації: Оперний театр, площа Міцкевича, і площа Бернардинська (Галицький базар). Вартість проїзду на таксі була захмарною. З центру в кінець вулиці Франка пасажир мав заплатити суму, яка була еквівалентна 500 сніданкам.
Не дивлячись на всі свої недоліки, автомобілі досить швидко почали використовувати в комунальних цілях. Саме на початку століття з’являються і перші вантажівки в нашому місті. В основному їх закуповували підприємства і крамниці для своїх робочих потреб.
Проте і міську владу зацікавили можливості цього виду транспорту, тому місто придбало вантажівку для вивезення сміття. Згодом вантажівку для власних потреб придбала і мережа водогонів Львова.
Гараж Міського закладу очищення міста Львова. Фото 1900-1914 рр.
Також у Львові напередодні Першої світової війни запровадили пожежні автомобілі. До 1914 року гараж міста мав в арсеналі більше десятка різноманітних автівок для потреб міста.
Пожежний автомобіль у Львові перед пам’ятником Міцкевича. Фото початку XX ст.
Значний наплив автомобілів до Львова виник у міжвоєнний період, техніка вдосконалювалась і автовласників ставало більше.
Під час бойових дій 1914-1918 років у Львові з’явились перші карети швидкої допомоги, які продовжували використовувати в мирний час.
Карета «Швидкої допомоги» у Львові на площі Стрілецькій (Д. Галицького). Фото 1918-1939 рр.
Окрім дорослих заможних львів’ян, автомобілі, як іграшка, цікавили і найменших жителів Львова. Тому вже в 30-тих роках з’являються перші іграшкові версії авто, на яких діти зусиллями власних ніг могли гордо пересуватись парками і вулицями Львова.
У 1925 році відкривається Малопольский автомобільний клуб, основною ідеєю якого була пропаганда і розвиток автомобільного руху. Як насдідок цього процесу, у Львові з’явились справжні автоперегони європейського рівня, які згодом отримали статус Гран-прі.
Автомобільні перегони Гран-прі Львова започаткували у 1930 році і проводили до 1933 року. Загалом відбулося 4 великі заходи. Це були кільцеві автомобільні перегони, які проводились просто на вулицях Львова і мали високий статус. Етап був частиною міжнородної серії Гран- прі, попередника Формули 1. Траса була задумана у 1927 році – на два роки раніше, ніж у Монако, але перші змагання пройшли на рік пізніше – у 1930 році.
8 вересня 1930 року Львів став автомобільною родзинкою Європи, стартували перші кільцеві перегони вулицями Львова, які через характерну форму траси (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник».
Траса пролягала вулицями Вітовського, площею І.Франка, Стрийською, Героїв Майдану. Учасники мали подолати 100 кіл, довжина одного кола була 3041 м. Ця траса без змін зберігалась і до сьогодні. Характерною її особливістю у порівнянні з тогочасними європейськими трасами в Монте-Карло (Гран- прі Монако) була наявність трамвайної колії (понад 800 метрів) і покриття базальтовою бруківкою зі значним перепадом висот, що значно ускладнювало проходження дистанції. Це і підтверджували найвизначніші тогочасні гонщики Європи, стверджуючи, що «Львівський трикутник» –найскладніша траса серії Гран-прі.
Перегони по вулицях Львова. Вулиця Пелчинського (Вітовського). Фото 1930-1933 рр.
Вже у червні 1931 року кільцеві перегони у Львові набули міжнародного статусу. А у 1932 отримали статус Гран Прі Львова, а не країни, що було унікальним явищем, цей статус місту надала міжнародна асоціація автомобільних клубів.
Тож «Львівський трикутник» мав репутацію найкращої траси для перегонів в Європі. В змаганнях брали участь зірки автомобільного спорту з понад 10 країн Європи (Німеччина, Норвегія, Чехія, Італія, Франція, Австрія та інші). Зважаючи на кризову ситуацію в світовій політиці і економіці, перегони 1934 році скасували, Європа наближалась до Другої Світової війни і всі спроби відновити перегони були невдалими.
Гонщик Рудольфо Караччіоли на своєму «AlfaRomeo 8C-2300» під час Гран-прі Львова. Фото 1932 року.
Проте вже за часів незалежної України «Львівський трикутник» знову відродився і декілька років поспіль у Львові можна було спостерігати чудову атракцію – гонку на ретроавтомобілях.
Львову є чим пишатись – в автосвіті він має свою неповторну історію і бруківку з трамвайними коліями, подекуди зі значним перепадом висот, а ще мудрих водіїв, які тримають в голові всю складну геометричну логістику вулиць Львова і святкують сьогодні своє професійне свято. Щасливої дороги!
Підтримайте проект на Patreon