Автомобілі австрійського та польського Львова

«Трясеться, як баба в лихоманці, сопе, як слон-астматик, бекає, як недорізаний баран. Може, колись і буде хліб із цього борошна, але наразі це просто забавна цяцька», – такими досить глузливими та скептичними словами видання «Кур’єр Львівський» почалась, більш як століття тому, історія автотранспорту у нашому славетному місті.

Ось уже більше ста років як на дорогах Львова з’явились перші автомобілі, поступово заполонивши місто настільки, що тепер вулицю без авто можна побачити тільки вночі, і то скорішу сні, ніж наяву. Про те, до 1897 року ситуація була кардинально протилежна. Саме в тому році у нашому місті з’явилося це чудернацьке диво техніки.

Щасливим власником «Benz-Victoria» за 4000 золотих марок тоді став нафтовий магнат Галичини Казімєж Одживольський. Цікаво, що для здійснення своєї омріяної та надзвичайно дорогезної покупки (за такі гроші можна було збудувати кам’яницю у Львові) не довелося навіть нікуди їхати, адже вже тоді, в 1897 році фірма «Benz» мала своє представництво в Галичині.

Хоча, автівок в наступні роки було лиш кілька одиниць у Львові, та першого наїзду на пішохода не довелося довго чекати. Як пише Ілько Лемко, він мав місце уже в 1899 році на вулиці Гетьманській (проспект Свободи).

Перші ж відомі нам світлини Львівських автівок датовані початком XX століття. Зауважимо, що тоді автомобіль був потрібен більше як предмет розкоші, що демонструє заможній статус його власника. Як засіб пересування він мало переважав кінну упряж, а в багатьох випадках, ще й поступавсяїй. Перші авто мали максимальну швидкість до 25 км/год, споживали при цьому близько 20 літрів пального на 100 км, та 150 л води для охолодження. Воду доводилось постійно підливати, оскільки вона випаровувалась. Крім того, міські правила дорожнього руху регламентували, що швидкість руху автівок по місту не повинна перевищувати 15 км, а в туман – 6 км. Додамо до всього цього гучний звук двигуна, що супроводжував водія впродовж усієї поїздки.

Та не дивлячись на всі свої недоліки, автомобілі досить швидко починають використовуватись в комерційний та комунальних цілях. Так, перші автомобільні таксі з’являються у Львові вже в 1906 році. Знайти їх тоді можна було біля Оперного театру, на площі Міцкевича та поруч Бернардинського монастиря.

Саме в перше десятиліття XX століття з’являються і перші вантажівки в нашому місті. В основному їх закуповували підприємства та крамниці для використання в своїх робочих потребах. Проте, і міську владу зацікавили можливості цього виду транспорту, тому було придбано вантажівку для вивозу сміття. Очевидно, вона виправдала очікування, що на неї покладалися, тому до 1914 року гараж Міського закладу очищення міста містив уже з десяток різноманітних автівок.

А перед самісіньким початком Першої світової війни у місті з’явилися перші пожежні машини.

Значний наплив автомобілів до Львова виник в міжвоєнний період, за часів польського панування. Причинами цього стали технічні вдосконалення авто в наслідок нових інженерних рішень, спровокованих, в певній мірі, внаслідок війни. Ще під час бойових дій 1914-1918 років у Львові з’явились перші карети швидкої допомоги, які продовжували використовуватись і в мирний час.

Споглядаючи світлини тих років, можна припустити, що автомобілі активно використовувались і в рекламних цілях.

У 1925 відкривається Малопольський Автомобільний Клуб, функцією якого була пропаганда автомобілізму. Його заслугою можна вважати проведення в 1930-х роках у Львові перегонів, котрі з 1932 року отримали навіть статус Гран-прі.

Гонщик Рудольфо Караччіоли на своєму «AlfaRomeo 8C-2300» під час Гран-прі Львова. Фото 1932 року.

Проте, для простих людей автомобілі і надалі залишалися лиш дорогою та мало здійсненною мрією. Придбати авто для особистого використання могли лиш заможні люди, з доволі значним достатком. З цієї причини досить часто трапляються світлини тих років, що зроблені цілими сім’ями на фоні власних авто підкреслюючи, в зайвий раз, таким способом свій високий соціальний статус.

Окрім дорослих заможних осіб, автомобілі як іграшка цікавили й найменших львів’ян.

Тому вже в тридцяті роки з’являються перші іграшкові версії авто, на котрих юні хлопчаки, зусиллями власних ніг, могли гордо пересуватись міськими площами та вуличками.

Володимир ПРОКОПІВ Джерело