Державний архів Львівської області оцифрував та виклав у вільний доступ особисті документи Володимира Івасюка. 4 березня виповнилося 75 років від дня народження легендарного композитора, який загинув у молодому віці за загадкових обставин. Серед документів, доступних до ознайомлення, – дитячі малюнки Івасюка, ноти, листування, нотатки, шкільні зошити, табелі, документи та інші, багато з них написані особисто рукою композитора.
Як повідомили ZAXID.NET в архіві, загалом оцифрували 91 справу, що налічує майже 12 тис. документів, пов’язаних з постаттю Івасюка. З ними можна ознайомитися за посиланням.
Дитячий малюнок Івасюка, ілюстрація до казки «Про котика та півника»
Причину розповіли в Українському інституті національної пам’яті: «У десятому класі він з друзями гуляв парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст Леніна. При спробі зняти його незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито “Справу Володимира Івасюка”, постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії СРСР та суспільствознавства».
В архіві окремо посортована його творчість: ранні вокальні твори – пісня «Сімнадцять літ», «Колискова» на текст батька композитора Михайла Івасюка, твори кіцманського, чернівецького та львівського періоду. Це друковані чи писані від руки ноти, партитура, слова пісень.
Тут є також чернетки, автограф, рукописи «Балади про дві скрипки», яку вперше виконала 1972 року Софія Ротару на чернівецькому телебаченні. А також чорнова робота над його найпопулярнішими піснями, як-от «Водограй» чи «Пісня буде поміж нас».
Крім особистих нотаток, є кілька офіційних документів Івасюка, його свідоцтва про народження і смерть. Є звернення батьків до тодішнього генпрокурора СРСР з проханням об’єктивного розслідування смерті. Однак документи кримінальної справи з розслідуванням несподіваної і загадкової смерті композитора прокуратура вилучила з архіву ще на початку 2000-х і досі не повернула. Хоча, за законодавством, документи можна вилучити на шість місяців, а потім їх слід повернути в архівну установу.
«На початку 2000-х прокуратура Львівської області актом вилучила кримінальну справу щодо смерті Івасюка. Ми щороку пишемо листи-нагадування з проханням повернути документи. У 2017 чи 2018 році нам відповіли, що документи передали на експертизу у Київ, після чого їх повернуть в архів. Однак досі цього не зробили», – розповіла ZAXID.NET директорка Державного архіву Львівської області Ірина Мартенс.
Свідоцтво про смерть, в якому вказана причина смерті самогубство
Нагадаємо, Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 у місті Кіцмань Чернівецької області. Батьки-вчителі назвали сина Володимиром на честь улюблених поетів Сосюри та Cамійленка. Самостійно почав цікавитися музикою з раннього дитинства: в три роки батьки його брали на репетиції хору, з п’яти сам починає опановувати гру на скрипці.
Володимир вступив до Чернівецького медичного інституту з другої спроби. Перший раз він добре склав вступні іспити, однак там нагадали про справу із бюстом Леніна, і його звинуватили, що Івасюк «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів», за чим слідував наказ про виключення. Через рік він отримав рекомендацію від заводу «Легмаш» і став студентом медінституту.
Будинок у Кіцмані, де народився Володимир Івасюк (фото з Вікіпедії)
Другою освітою Володимира Івасюка була музична. Він навчався в Анатолія Кос-Анатольського у Львівській консерваторії на композиторському відділенні. Однак його виключили звідти через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк отримав довідку з психіатричної клініки: це була єдина можливість отримати виправдання прогулам і до такої практики вдавалося багато творчих людей, пише УІНП.
Втім, історію з психіатричною клінікою тоталітарна влада використала, щоб видати насильницьку смерть Івасюка за самогубство. 18 травня 1979 року тіло молодого композитора знайшли повішеним у військовій зоні Брюховицького лісу неподалік від Львова. Слідство висунуло єдину версію – самогубство в результаті тривалого психічного розладу. Справу закрили за відсутністю складу злочину.
Його не дозволяли ховати на Личаківському кладовищі і заборонили друкувати некрологи в газетах. Однак на похорон Івасюка прийшли тисячі львів’ян, які квітами вистелили дорогу до Личаківського кладовища. Похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту.
У 2014 році Генпрокуратура поновила розслідування цієї справи, а через п’ять років судова експертиза встановила, що Володимир Івасюк не міг повіситися самостійно.
Могила Івасюка на Личаківському кладовищі у Львові (фото ZAXID.NET)
За 30 років, які прожив Івасюк, він написав 107 пісень, 53 інструментальних творів, музику до кількох вистав. Його пісні перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим хітом. Проте багато пісень Володимир Івасюк видавав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому колективи не мали права брати їх до репертуару. Особистість композитора, виконавця, мультиінструменталіста досі досліджують. ZAXID.NET пропонує до перегляду п’ять фільмів про Володимира Івасюка.
Підтримайте проект на Patreon
