1. Шляхетне казино було збудовано для потреб товариство галицького конярства
Шляхетське касино, яке весь Львів знає як Будинок Вчених, – це справжня перлина нашої архітектури. Його спланувало для власних потреб товариства галицького конярства, тобто шляхтичі, які захоплювалися арабськими скакунами і вперше у Львові влаштовували кінні перегони.
До їх середовища входили граф Олександр Фредро, відомий комедіограф, власник театру граф Скарбек, граф Міхал Антоневич Де Болоз та багато інших відомих людей.
2. Збудований фірмою «Фельнер і Гельмер» у 1897–1898 роках за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера, автори проекту Одеського оперного театру
На чолі товариства став граф Владислав Сангушко, якій і замовив роботу двом надзвичайно відомим європейським архітекторам Фельнеру і Гельмеру, які вже прославилися будівництвом Фолькстеатру у Відні і Одеської опери.
Вони обрали стиль, який був уславлений часами імператриці Марії Терезії – необароко і цей будинок став прекрасним завершенням фасаду вулиці і окрасою банківського кварталу.
Його фасад прикрашають неймовірно пишні і величні атланти, один повертається до нас спиною, інший же повернутий обличчям. Мистецтвознавці стверджують, що можливо це аллегорія переходу від дев”ятнадцятого до двадцятого століття. І ці скульпутри зроблені в новій техніці.
Вони нагадують різьбу по пісковику, але насправді це гальванопластика, тобто виготовлені шляхом перенесення металу на форму цинкові скульптури, які згодом було заштукатурено.
Величні атланти на фасаді Будинку вчених у Львові (колись Шляхетне казино)
3. Окрасою Шляхетного казино був і залишається парадний атріум
Окрасою цього приміщення є парадний атріум – безсумнівно найкрасивіша парадна зала нашого міста. В давні часи атріумом називали приміщення з отвором у стелі і вогнищем по центру. Пізніше, вже у час дев’ятнадцятого століття цим словом стали називати приміщення, що освітлюється денним світлом через світлову стелю. Це надає приміщенню урочистості, теплого світла і економить кошти, адже на той час електрика була дуже дорогою.
4. Шляхетне казино було найпершим приміщенням у Львові, яке освітлювалося електричним світлом
До речі це чи не найперше приміщення у Львові, яке було освітлено електричним світлом, але в той час люди боялися таких технічних новинок. Недарма один з перших роликів, які показували у сінематографі це в Ньою Йорку пан Едісон на стільці вбиває людину електричним струмом. Тому всі лампи Шляхетського касино були стилізовані під гасові.
5. Розкішні дерев’яні сходи були виконані за проектом відомого угорського скульптора Шандора фон Яраї
Розкішні дерев’яні сходи були виконані за проектом Шандора фон Яраї, надзвичайно відомого угорського скульптора. Роботи виконували як його працівники з Відня, так і львівські майстри і сам архітектор пан Фердинанд Фельнер коли приймав цю роботу, був неймовірно вражений її якістю. Саме цими сходам у фільмі Юнгвальда Хількевича спускалася Міледі, піднімався Д’Артаньян з кардиналом Рішельє, де вони грали у шахи.
Дерев’яні сходи Будинку вчених у Львові (колись Шляхетне казино, проект угорського скульптора Шандора фон Яраї)
6. Балкончик для музикантів оздоблений позолоченою решіткою
Бальні зали касино прикрашені вишуканими шпалерами по стінах, витонченою ліпниною, завершує залу балкончик з позолоченою решіткою для музикантів, до речі, там є невеличка кімнатка де музиканти могли відпочити.
Балкончик для музикантів оздоблений позолоченою решіткою в Будинку вчених у Львові (колись Шляхетне казино)
7. В Шляхетному казино існують технічні стіни, якими можна легко перегородити приміщення
А коли якась компанія хотіла усамітнитись, їм легко було це зробити – слуги відкривали технічні дверцята і легким рухом руки висовували приховану стіну, вона візуально продовжує основну стіну і решта публіки може спокійно розважатися.
8. Єдине полотно, яке збереглося від оригінального приміщення зображає алегорію рільництва
Дуже цікавим є зображення у ніші над дверима, яке називають супрапорт. Це єдине полотно, яке збереглося від оригінального приміщення, зображає алегорію рільництва. Розказав історію 93 річний дідусь, який свого часу працював у цьому приміщені швейцаром.
І коли і часи німецької окупації тут містився пункт найму громадян для виїзду у Німеччину, то він підслухав що офіцери збиралися вивезти картини до Німечини. Тоді на свій страх і ризик він замалював цю картину фарбою і вже в радянський час її було відчищено. Існує версія, що юнак, що зображений на картині це молодий цісар Франц Йосиф у трьох-річному віці.
9. Єдине оригінальне полотно, яке оздоблює приміщення Будинку вчених, хотіли вивезти до Ермітажу
Працівники Ермітажу зацікавилися цією картиною, але буремні роки і розвал Радянського союзу не дозволили вивезти картину до Ермітажу.
Джерело: Фотографії старого Львова
