5 найкращих українських замків-бастіонів

Пізньосередньовічні замки поєднали архітектуру краси і фортифікаційні хитрощі – “palazzo in fortezza”. Інженери дбали про неприступність, а зодчі про вишуканість палаців. Подекуди їхні проекти виконували одні й ті самі фахівці.

Джерело: ВВС News Україна.

Олицький замок. Вигляд з міста

Зокрема, їх непокоїли недоступні з головної споруди “мертві зони”, що виникали під вежами.

На кутах вибудовували бастіони, в яких розміщували гармати, артилерію, боєприпаси. Звідти було зручніше обстрілювати територію перед мурами чи ровами.

У 1564 році фортецю з прибудовами заклали в Олиці. Комплекс у формі прямокутника площею майже шість гектарів оточили півтораметровими мурами, земляним насипом та ровом, який за допомогою штучного каскаду заповнювали водою.

З чотирьох кутів замку побудували бастіони. На двох з них розмістили вежі, ще дві були всередині двору.

Передова фортифікаційна конструкція, а також арсенал з гармат, мортир, мушкетів, гаківниць та важких ядер перетворили Олицький комплекс у неприступний замок, що витримав чимало осад і став взірцем для побудови інших.

Брама зі скульптурою при в’їзді та балкон із колонами із двору стали його індивідуальними рисами.

Водночас замкові мури завадили появі парку – особливості палаців XIX століття.

Дубенський – непереможний замок-бастіон

Планувалася правильна трикутна конструкція з бастіонами на кутах, припускає доктор архітектури Петро Ричков і додає, що її автором міг бути Гійом Левассер де Боплан.

Приблизно в той час французький інженер за дорученням короля працював над укріпленням східних кордонів Речі Посполитої.

Проте, через болота, річку поруч, що створювали як захист, так і проблеми для будівництва, фортецю звели з двома виступами.

Їх з’єднали куртиною – кам’яною огорожею завдовжки 160 метрів та головним в’їздом посередині і обкопали ровом.

Весь комплекс оточили високим муром, а під замком облаштували підземні ходи, куди під час нападу ховалися місцеві жителі.

Дубенський замок витримав атаки татар у 1577, облоги козаків Хмельницького у 1648-ому та московського війська у 1660 роках.

Наприкінці XVIII століття фортецю перебудували на резиденцію в класицистичному стилі.

Використовуючи фундамент і підвальну частину старої замкової прибудови, архітектор Генріх Іттар заклав палац, що ззовні разом з цокольною частиною мав три поверхи, а з двору – два.

Він пристосував військові бастіони до загальної композиції, а мініатюрну вежу, звідки колись сторожові повідомляли про небезпеку, перебудував на ротонду для побачень.

Збаразький замок – “palazzo in fortezza”

На прохання Єжи Збаразького креслення споруди створив венеціанець Вінсент Скамоцці. Той проект більше нагадував резиденцію, тому його доопрацював військовий зодчий Генріх ван Пеен.

Збаразький замок відносять до споруд, виконаних у стилі palazzo in fortezza – палац у фортеці.

Дане укріплення – це квадрат з чотирма бастіонами, з’єднаними куртинами заввишки дванадцять і шириною подекуди до двох метрів.

Попри досконалу конструкцію, у 1648 році Збаразький замок успішно атакували козаки Хмельницького, а пізніше захопили та зруйнували турки.

Споруду відновив Дмитро Вишневецький, а після нього Йозеф Потоцький підтримував у належному стані.

Підгорецький замок, як і Збаразький, також планували за принципом “палацу у фортеці”. Це один з кращих прикладів поєднання ренесансного палацу з бастіонним укріпленням в Європі.

Проект фортифікації виконав інженер Гійом Левассер де Боплан, а палацу – королівський архітектор Андреа дель Аква, який напередодні керував будівництвом Збаразького замку.

Підгорецький комплекс також є квадратом з чотирма бастіонами на кутах.

Пізньоренесансний з елементами бароко двоповерховий палац з павільйонами та вежами з боків розташували з півночі, з інших сторін були каземати з глибоким ровом навколо.

Будівництво замку зайняло п’ять, а його оздоблення – 20 років. Він зазнав руйнації від козаків майже водночас зі Збаразьким.

У XVII столітті Вацлав Жевуський провів масштабну реконструкцію – будівельники розібрали підйомний міст, побудували додаткові приміщення – палац став триповерховим.

У його стінах пан Жевуський зібрав солідну колекцію книг, картин, зброї, меблів, а також перевіз цінні речі з Олеського замку.

Тоді перед резиденцією стояла парадна військова варта, декілька гармат. Для шляхти періодично організовували кількатижневі забави з феєрверками, військовими парадами і гарматними залпами. Був свій оркестр і театр.

Бродівський замок не здобули козаки Богдана Хмельницького

П’ятикутну фортецю з п’ятьма бастіонами з’єднали куртинами та казематами всередині.

Під час Берестецької битви він виконував функції польської військової бази – звідси транспортували гармати, тут утримували полонених козаків.

Тут проходили гучні дійства, зокрема весілля доньки пана Потоцького – Теофелії.

Українські бастіонні замки відобразили виклики часу та були кращими зразками європейського фортифікаційного мистецтва.