Понеділок, 22 квітня

30 подій в історії Львова, що “святкують ювілей” у 2024 році

У сьогоднішній публікації хочемо розповісти про події, що суттєво повпливали на хід історії Львова, його вигляд, архітектуру і мешканців та які у 2024 році “святкують свій ювілей”. Звісно, це не всі історичні факти, що мали місце в історії нашого міста, а лише 30 на нашу думку найцікавіших.

Джерело: Фотографії старого Львова.

Панорама Львова, 1926-1932 рр.

Краківська брама на пластичній панорамі Львова Януша Вітвіцького, 1938 рік
Краківська брама на пластичній панорамі Львова Януша Вітвіцького, 1938 рік
  1. 1384 р. – перша згадка про Татарську браму, що була розташована у північній частині міста приблизно в місці перетину сучасної вул. Краківської з вулицями Яна Жижки та Лесі Українки. Від 1441 р. вона називалася Краківською.
  2. 1404 р. – завершено будівництво Латинської катедри.
  3. 1404 р. – згадка про існування лепрозорію – шпиталю для хворих на проказу (лепру), який був розташований поза міськими мурами, в місці нинішньої вулиці І. Тиктора.
Й. Свобода. Латинська катедра
Й. Свобода. Латинська катедра
  1. 1404 р. – перша документальна згадка про витрати на міський водогін.
  2. 1594 р. – коштом львівської міщанки Софії Ганель закладена капличка Св. Софії. Чудова дільниця, де розташований костел, згодом отримала назву Софіївки на честь засновниці. Мурований костел на місці каплички споруджено близько 1760 р., а в 1864 р. його перебудовано (нині храм Святої Софії УГКЦ, вул. І.Франка, 21 а).
Фасад храму Св. Софії фото 2015 р.
Фасад храму Св. Софії фото 2015 р.
  1. 1644 р. – на місці давнього храму княжої пори кінця ХІІІ – поч. ХІV ст., що на Волинській Дорозі (нині вул. Б. Хмельницького), коштом тестя Тимоша Хмельницького – волоського господаря Василя Лупула збудована церква Св. Параскеви П’ятниці з оборонною вежею. Свого нинішнього вигляду храм набув після реставрації 1885 р.
Храм Параскеви. Фото 1861-1871 рр.
Храм Параскеви. Фото 1861-1871 рр.
  1. 1654 р. – на Сихові збудована дерев’яна церква Святої Трійці, що існує досі (між вул. Зеленою та Сихівським масивом на вул. Майданній,1 ).
  2. 1704 р. – Львів захопило шведське військо короля Карла ХІІ. У перший день облоги шведи захопили Високий Замок та монастир кармелітів босих, вночі вдерлися до міста через Босацьку хвіртку. За дві години грабунку шведські вояки пограбували місто дощенту: костели, церкви, багаті доми купців. Карл ХІІ вимагав непомірну воєнну контрибуцію, усього було виплачено 120 000 талерів. Шведи також забрали всі запаси зброї.
Церква Св. Трійці на Сихові, фото 1980р.
Церква Св. Трійці на Сихові, фото 1980р.
  1. 1784 р. – на Личаківській, 26, серед парку, у приміщенні шпиталю та монастиря боніфратів відкрито військовий госпіталь.
  2. 1784 р. – для запобігання епідемій з середмістя усунено цвинтарі, які традиційно оточували церкви та костели.
  3. 1784 р. – засновано львівський університет, в якому було 4 факультети; його розташували в будівлях давнього Тринітарського костелу на вул. Краківській; тепер на цьому місці на давніх фундаментах збудована Преображенська церква.
Руїни костелу Пресвятої Трійці й монастиря тринітаріїв, у приміщеннях яких від 1784 до 1848 р. діяв Львівський університет
Руїни костелу Пресвятої Трійці й монастиря тринітаріїв, у приміщеннях яких від 1784 до 1848 р. діяв Львівський університет
  1. 1854 р. – поява перших фотоательє, зокрема фотографічного закладу Іполита Холонєвського на Поєзуїтській вулиці, 6 (нині вул. Гнатюка, 6 (будинок нині не існує))
  2. 1864 р. – створення галицького українського професійного театру «Руська Бесіда». Українська театральна трупа не мала власного приміщення, тож вистави грали на сцені Народного Дому на вул. Театральній, 20, в залі німецького товариства «Фрозін» в готелі «Жорж», згодом в театрі «Колізей» на вул. Сонячній, 23 (нині не існує). Зібравши пожертвами необхідну суму, україснька громада придбала ділянку землі між вул. Сапєги та Сикстуською (збіг вулиць Коперника, Бандери та Дорошенка, де стоїть пам’ятник). Посол австрійського парламенту  Євген Олесницький замовив проект театру віденській архітектурній фірмі «Гельмер та Фельнер»». 1904 р. свій проект запропонувала фірма відомого львівського архітектора Івана Левинського, однак жоден проект не був реалізований.
Рекламний плакат крайової виставки 1894 року у Львові
Рекламний плакат крайової виставки 1894 року у Львові
  1. 1894 р. – на території Стрийського парку відбулася Загальна Крайова виставка, що стала потужним імпульсом до розвитку промисловості та торгівлі Галичини. Протягом п’яти місяців виставку відвідали 1 147 329 осіб.
  2. 1894 р. – у Львові розпочався регулярний рух електричного трамваю на лінії Головний вокзал – Стрийський парк. Львів став першим у Галичині, четвертим в Австро-Угорщині та сорок четвертим у Європі містом, де було впроваджено електричний трамвай.
Перша міська електростанція постійного струму (зліва) та ангар першого трамвайного депо Львова. Світлина 1894 р.
Перша міська електростанція постійного струму (зліва) та ангар першого трамвайного депо Львова. Світлина 1894 р.
  1. 1894 р. – для обслуговування трамвайної лінії та Крайової Загальної виставки у Стрийському парку створено міську електричну станцію, яка розташовувалась на вул. Вулецькій (тепер – вул. Ак. Сахарова). Перші два роки її провадила фірма «Сіменс-Гальске» (яка займалася впровадженням у Львові трамваю) під назвою «Міський електричний трамвай та заклад освітлення».
  2. 1894 р. – за зразком чеського «Сокола» було створено перше українське руханкове (гімнастичне) товариство «Сокіл»; його метою було виховання єдності українського народу, сили та гідності, а разом з тим витримки, спритності, підприємництва, дисципліни. Від 1900 р. «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину, постали самостійні руханкові товариства «Січ», які 1912 р. об’єдналися у створили Український Січовий Союз. У 1909 р. усі філії об’єдналися у Львові в центральну організацію «Сокіл-Батько».
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
  1. 1894 р. – 14 липня відбувся перший у Львові офіційний футбольний матч між сокільськими командами Кракова та Львова. З рахунком 1:0 виграла львівська команда.
  2. 1894 р. – з метою допомоги своїм членам у вигідному розміщенні заощаджень, надаванні позик, виконанні різних фінансових операцій, в організації підприємств створено українське товариство  з обмеженою порукою «Дністер». НА початку свого існування «Дністер» містився в кам’яниці «Просвіти» на пл. Ринок, 10. У 1905-1906 рр., за проектом Тадеуша Обмінського, Олександра Лушпинського, Івана Левинського на вул. Руській, 20 споруджено будівлю «Дністра».
Будинок товариства «Дністер». Фото поч. ХХ ст. невідомого автора
Будинок товариства «Дністер». Фото поч. ХХ ст. невідомого автора
  1. 1894 р. – створено пасаж Гаусмана (нині – псаж Крива Липа) – це був наскрізний прохід між «Гранд-готелем» та першою Дирекцією державних залізниць на вул. 3 Мая (Січових Стрільців), 3.
  2. 1894 р. – зліва від головного будинку Львівської Політехніки, в парку, що його оточує, споруджено залізобетонний місток, який демонстрував привабливість конструкції та можливості залізобетону. Автором проекту був теоретик і конструктор залізобетонних споруд, професор Політехніки Максиміліан Тульє; реалізував проект будівничий Францішек Загурський.
Креслення містка Тульє у " Технічному віснику ",1894 рік
Креслення містка Тульє у ” Технічному віснику “,1894 рік
  1. 1904 р. – за проектом Владислава Садловського збудовано один з найкращих тогочасних європейських вокзалів – Головний вокзал.
  2. 1904 р. – 30 жовтня відбулося урочисте відкриття пам’ятника Адамові Міцкевичу.
Пам'ятник Адаму Міцкевичу, 1939-1945 рр.
Пам’ятник Адаму Міцкевичу, 1939-1945 рр.
  1. 1914 р. – Почалася Перша світова війна. Сформовано Легіон Українських Січових Стрільців.
  2. 1914 р. – для поховання російських військових фундацією дружини російського губернатора графині Бобринської на узгір’ях над парком Гловацького на Личакові закладено окремий військовий цвинтар – так званий «Холм Слави».
Бібліотека «Львівської політехніки». Фото 1937 року Адама Ланкієвича
Бібліотека «Львівської політехніки». Фото 1937 року Адама Ленкєвича
  1. 1934 р. – закінчено спорудження бібліотеки Львівської Політехніки (вул. Професорська,1).
  2. До міста приєднано підміські селища Лисиничі, Козельники, Богданівку, Боднарівку.
Львів. Пам'ятник І. Я. Франкові. Фото Г. Угриновича. Поштівка 1968 року
Львів. Пам’ятник І. Я. Франкові. Фото Г. Угриновича. Поштівка 1968 року

28. 1964 р. – в долішній частині парку ім. І.Франка, навпроти Львівського університету, споруджено пам’ятник Іванові Франку, його автори – скульптори Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр.

29. 1994 р. – на проспекті Шевченка споруджено пам’ятник Михайлу Грушевському (автори – скульптори Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик).

Відкриття пам'ятника Михайла Грушевському у Львові 12 червня 1994 року. Фотографія Любомира Криси
Відкриття пам’ятника Михайла Грушевському у Львові 12 червня 1994 року. Фотографія Любомира Криси

30. 1994 р. – у вересні в приміщенні Національного музею у Львові (на проспекті Свободи, 20) відбувся перший Форум видавців України.

На матеріалах книги: Котлабулатова І.П. Дати і події в історії Львова. – Львів: Аверс, 2009

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.