130 років площі Францішека Смольки. Історія у 15 зображеннях

Історія нинішньої площі імені генерала Григоренка розпочиналась із перехрестя… На цьому місці розходились дороги до Єзуїтського городу (а згодом – до Святоюрської гори) та до церкви Благовіщення і монастиря Бригідок.

На початках пляц оточували вілли та хатинки із садками, а в першій половині ХІХ ст. почали з’являтись кам’яниці.

Перші згадки про ділянку датовані XVIII ст., вона згадується як частина вулиці Єзуїтської чи Поєзуїтської (від фільварку єзуїтів, розташованому на місці теперішнього парку ім. І. Франка).

В ході реформи міського самоврядування 1871 року вона отримала назву площі Ягеллонської.

Офіційно площа з’явилась у 1885 році. До 1940 року вона називалась площею імені Францішека Смольки, який був відомим політичним діячем, послом Галичини і президентом австрійського парламенту у Відні, ініціатором створення насипу на честь 300-ої річниці Люблінської унії на Високому замку.

Свою ідею – насипання кургану Люблінської унії – Смолька в буквальному значені власноруч втілював в життя. Адже він сам возив тачками землю на гору практично до кінця свого життя, а також віддав свою державну пенсію на реалізацію цього проекту.

Домінантою площі, згодом, стає споруджений на місці давньої криниці триметровий пам’ятник Францішеку Смольці.

Автором пам’ятника всупереч результатам конкурсу, який виграв Ян Рашка з Кракова, був відомий скульптор Тадеуш Блотницький.

Цей бронзовий пам’ятник простояв аж до кінця 1940-х і, на відміну від багатьох інших львівських монументів, “не емігрував” до Польщі, а зник десь у ливарній печі.

Монумент було урочисто відкрито 8 грудня 1913 року. Комітет побудови спеціальними листівками запросив на святкування всіх послів австрійського парламенту, міністрів, членів угорських Сейму і Ради панів, Раду міста Праги, всіх послів Галицького крайового сейму.

На місці будинку, де жив Смолька, міська рада встановила своєму видатному громадянинові меморіальну таблицю, яка є донині на будівлі № 4 на нинішній площі Григоренка.

Зараз на його місці поставили пам’ятник міліціонерам “Охоронцям української державності”, більше відомий як пам’ятник св. Юрію Змієборцю. Пам’ятник споруджений архітектором Олесем Яремою, скульпторами братами Сухорськими та конструкторами Бліхарським Зеновієм та Ониським Богданом.

Чергова домінанта площі – своєрідне тло пам’ятника – сувора неокласична кам’яниця № 3 Обласного управління міністерства внутрішніх справ, споруджена у 1911 року для Акціонерного кооперативного банку архітектором Альфредом Захаревичем.

У 1940-1941 роках площа короткий час називалась площею 17-го Вересня, а німці знову перейменували її на Смолькіпляц, вважаючи нащадка роду Шмольке своїм – фольксдойче.

У 1993 році площу назвали на честь генерала Петра Григоренка (1912-1988), який став дисидентом і виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів.

Джерело