Значимість та історичний внесок однієї з львівських кав’ярень є вдало підкресленим аналогією : те, що зробило кафе “Монмартр” у Парижі для мистецтва, можна порівняти із внеском “Шкотської кав’ярні” у Львові для подальшого поступу світової математики…
Чиншову кам’яницю, у партері якої згодом виник заклад, було споруджено на замовлення власника нерухомості Еміля Векслера незадовго до І Світової війни, 1909 року; за проектом архітектора Збігнева Брохвіч-Левинського на ділянці між вулицями Фредра та Лозинського (нині вулиця Герцена).
У проекті використано виразні риси англійської архітектури початку ХХ ст. та стилістику середньовічних форм – вежі, еркери, готичні фронтони. Сецесійними елементами є великі сегментовидні вирізи вікон першого поверху.
Кав’ярня “Шкотська” на проспекті Шевченка. Фото першої пол. XX ст.
Едуард Шанц, німець за походженням, починав помічником офіціанта в готелі “Жорж”, а після одруження 1929 року взяв в оренду “Шкотську” кав’ярню, яка була розташована навпроти більш популярної кав’ярні “Рома”. За спогадами доньки Шанца, Герлінди Гранітцер, “Шкотська” мала величезні вікна, до самої землі, мармурові столики, облицювання каменем, зал кав’ярні був у розписах за мотивами лицарських творів Вальтера Скотта, звідси й назва закладу…
Математик світової слави Стефан Банах у “Шкотській”. Фото 1930-х років-приватний архів сім’ї Герлінде Гранітцер
Від початку математики львівського університету, як правило, у суботу ввечері після щотижневого семінару Польського математичного товариства, збирались у сусідній “Ромі”. Стефан Банах, талановитий математик, майбутній професор декількох університетів, запропонував проводити зустрічі щодня, але це почало дратувати власників кав’ярні… У відповідь, компанія, у повному складі, перейшла до закладу …навпроти, до “Шкотської”. За іншою, популярною версією Банах просто не отримав кредит від власника…
Будівля де до II Світової війни знаходилась “Шкотська”. Фото 2015 року
Столики “Шкотської” із мармуровим покриттям були дуже зручними для записів математичних формул хімічним олівцем… Математики університету і політехніки поєднували приємне із корисним. Є свідчення, що сам Банах випивав величезну кількість кави, коньяку і викурював багато сигарет… Польський математик Штейнгаус згадував, що одного разу Стефан Банах просидів у кав’ярні зі своїм колегою 17 годин! Власник був лояльним до постійних відвідувачів, немов відчуваючи – у цій веселій, з вигляду хаотичній атмосфері, твориться історія…
“Варенична” на місці легендарної “Шкотської”. Фото 1960-1970-х рр.
Аби регулярно не відтирати олівець офіціанти почали видавати математикам спеціальну книгу для записів. За іншою версією, цю книгу купила дружина Банаха Луція. Згодом зошит назвали “Шкотська книга” -для постановки тих чи інших конкретних математичних проблем, які вимагали розв’язання, її вели з початку 1930-х і до 1941 року. Оригінал нині зберігають у Товаристві імені Банаха в Польщі.
Загалом, львівські математики і фізики так званої математичної школи Банаха 1930-х років, зафіксували у книзі 193 математичні проблеми, багато з яких стали загадками для математиків всього світу на довгі десятиліття, або ж відкриттями, наприклад – теорема про Банахів простір…
Будинок на пр-ті Шевченка, нині із готелем “Атлас” і “Шкоцьким” рестораном. Фото 2015 року
Свідчень функціонування кавярні, їдальні чи ресторану в 1939-1944 роках немає. Після війни різноманітні заклади харчування функціонували тут до кінця 1990-х років. 2014 року у відреставрованому будинку відкрито готель та ресторан.
Джерело: photo-lviv.in.ua
Підтримайте проект на Patreon
