Львів, якого вже нема. Церква святого Духа, знищена німцями

У 1722-1728 роках за кошти княгині Теофілі Вишневецької (Teofilia z Liszczyńskich Wiśniowiecka) у південно-західній околиці міста збудували монастир домініканок і костел Св. Катерини Сієнської.

У 1783 році цісар Йозеф II для освіти та виховання греко-католицького духівництва для українців Австрії та Угорщини заснував у Львові Духовну семінарію.

Будівлю монастиря передали Руській греко-католицькій духовній семінарії, а семінарська церква (колишній костел) отримала присвяту Св. Духові.

П’ятиярусний іконостас і вівтар розписав відомий львівський живописець Лука Долинський, різьбу виконав сницар Іван Щуровський.

У 1888-1890 роках архітектор Сильвестр Гавришкевич спорудив новий семінарський будинок, використовуючи частину монастирського саду, у другій його частині було споруджено Головну пошту.

У фронтальну стіну вежі церкви Св. Духа була вмурована таблиця з написом “Istructioni Cleri Religiones Firmamento vovit Iosephus II. Any. Anno MDCCL XXXIII”. На правому боці вежі була вмурована мармурова таблиця, присвячена 100-річчю Маркіяна Шашкевича, який отримав освіту в семінарії.

У 1928 році тут розміщено Богословську академію; розписи у церковній капличці у 1926-1927 роках виконав живописець Петро Холодний.

Церква Св. Духа була знищена попаданням німецької авіабомби (німці цілилися у будівлю Головної пошти) 22 червня 1941 року, залишилася лише струнка триярусна барокова вежа-дзвіниця. Вона була побудована пізніше, ніж церква, вірогідно, наприкінці 1740-х років архітектором Мартином Урбаніком (Marcin Urbanik).

У 1987 році із західного боку здійснено прибудову музейних приміщень. Тепер у вежі-дзвіниці розміщено музей “Русалки Дністрової”, відділ Львівської галереї мистецтв.

Джерело