15 фактів про площу Старий Ринок у Львові

Сьогодні мова піде про найстарішу площу старовинного Львова, яка у XІІ була центром древнього українського міста – площу Старий Ринок. І хоча забудова площі не налічує багато століть її стародавнє планування збереглося донині. Тож 15 фактів з історії давньої львівської площі.

Джерело: Фотографії старого Львова.

Синагога Темпль на пл.Старий Ринок. Фото 1862 року

1. Площа Старий Ринок належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об’єкта «Ансамбль історичного центру Львова».

2. Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще в ХІІ столітті. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині ХІІІ століття заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринковий майдан.
3. За Іваном Крип’якевичем – «Це найстарший торг Львова. Він був укріплений, – досі ще місцеві жиди називають частину Жовківської вулиці (сучасна Богдана Хмельницького – ред.), від Краківської площі (сучасна площа Князя Ярослава Осмомисла – ред.) до Старого Ринку, «На мості»; був тут рів і на нім міст. На торговиці кипіло живе життя. Старий Ринок лежить при Жовківській вулиці, що колись звалася Волинською дорогою; туди йшов торговий шлях до Володимира на Волині і далі на Луцьк та Київ. З’їздилися сюди купці з усіх сторін. З Волині і Придніпрянщини привозили хутра, шкіри, віск; з полудня, через Галич, приходили товари зГреції й Азії: шовк, східне коріння, вино; з півночі й заходу, з Німеччини і західних держав ішло сукно, вовняні матерії, полотно, металеві вироби. На Старім Ринку відбувавс торг. Розкладали тут свої шатра купці з усіх сторін – греки, італійці, вірмени, татари, німці, але перше місце між усіма мали наші купці. Князі дуже дбали про розвиток міст, давали купцям окремі права й укладали для них торговельні умови з далекими державами. В ХV ст. оселі біля Старого Ринку звалися «Під Гораєм». Згадується тут корчма “Брага”, де, певно, купці по торзі запивали могорич»

4. Після завоювання Львова у 1349 році, польським королем Казимиром ІІІ територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій, так що район площі опинився за мурами і увійшов, згодом, до Жовківського передмістя.
5. На місці сучасної площі Старий Ринок, як припускав відомий львівський реставратор Роман Могитич, було два майдани – св. Івана (біля храму Івана Хрестителя) та Старий Ринок. Сучасна конфігурація площі сформувалася на поч. ХІХ ст.
6. На поч. ХІХ ст. площа називалася Рибною, бо на ній торгували рибою. Частина майдану призначалася для торгівлі гончарними виробами. З середини ХІХ ст. вживалася паралельна назва – Нової Божниці. У 1871 р. площа стала називатися Старий Ринок.

7. У путівнику по Львову 1904 року Францішек Баранський писав, що назва площі мала означати, що «тут був Ринок первісного, руського Львова, спаленого дощенту литвинами у 1350 і 1351 роках».
8. За Йосифінською метрикою між нинішніми пл. Старий Ринок та вул. Б.Хмельницького стояв дім, який належав відомому архітектору Клеменсу Фесінґеру.
9. Сучасна забудова площі з’явилася кінці ХІХ-на поч. ХХ ст. та загалом виконан в стилях класицизму та сецесі. Окрім будівлі на розі вулиці Богдана Хмельницького, що постала у 2000-х роках у стилістиці раціональної сецесії й раннього функціоналізму

10. За адресою пл. Старий Ринок, 4 у 1902 році був склад вугілля Йосифа Пордеса, а у 1912 – ресторан Генрика Бербера. З боку площі можна побачити окремий вхід т великі вікна першого поверху, за якими розміщувався цей заклад. У 1950-х роках тут були каси автобусної станції приміського сполучення.
11. Автобуси, що курсували приміськими маршрутами стояли на невеликій площі Святого Яна (біля храму) між будинками пл. Старий Ринок , 3 та 5.

12. Один з найдавніших християнських храмів міста Львова – костел Івана Хрестителя має адресу пл. Старий Ринок, або вул. Ужгородська, 1, а на деяких сучасних планах колишній костел позначений за адресою – Підгірна, 2.
13. Хоча сучасні дослідники Львова не мають єдиної думки відносно часу побудови храму, дату заснування якого називають від 1201 року до 1370 року. Традиційно датою побудови мурованого костелу вважають 1250 р. Побудував його князь Лев для своєї дружини Констанції, дочки угорського короля Бели ІV. За легендою, Констанція похована в крипті храму.

14. На місці скверу посеред пл. Старий Ринок майже сто років простояла одна з найбільших синагог Львова – Темпель, яку ще називали Новою божницею. Освячення Темплю відбулося 18 вересня 1846 р. Це була монументальна споруда в стилі класицизму, яку вінчав великий купол. Синагогу було спалено у липні 1941 року, а остаточно знищено у 1943 році гітлерівцями.

15. Згідно з матеріалами археологічних розкопок, які були проведені С. Терським у 1997 році, у житлових кварталах навколо Старого Ринку на Підзамчі з’явився перший львівський водогін з керамічних труб, який можна датувати XIV ст.  Зараз на площі Старий Ринок знаходиться реставрована імітація старої криниці.

Софія ЛЕГІН

Джерело:

1. Іван Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1932
2. Ігор Мельник. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
3. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
4. https://zik.ua/