Добромильський замок, розташований у місті Добромиль Львівської області, є однією з найбільш вражаючих середньовічних фортифікацій заходу країни. Однак до нашого часу збереглися лише фрагменти колись величного замку
“Еспресо.Захід” розповість про історію розбудови замку Гербуртів у Добромилі, чим він особливий та що збереглося до нашого часу.
Виникнення замку в Добромилі
Фото: Вікіпедія
Місто Добромиль має давню історію, яка починається задовго до його першої писемної згадки (1374 рік). Місцевість, де нині розташований Добромиль, була заселена ще тисячі років тому, адже тут знаходять залишки різних давніх культур, зокрема так званої культури карпатських курганів. Згодом на цих землях оселилися слов’янські племена.
Певний час території довкола Добромиля входили спершу до Великої Моравії, а згодом і чеської держави. Однак у кінці Х століття Володимир Великий приєднав ці землі до Київської Русі. Так давній Добромиль став частиною Галичини та галицько-волинської держави, був важливим торговельним і військовим пунктом, що розташовувався на перехресті торгових шляхів. Поселення, ймовірно, було укріпленим городищем, яке виконувало функцію захисту місцевого населення від нападів кочівників та інших ворогів.
Одна з популярних легенд говорить, що засновником міста був князь або воєвода на ім’я Добромир, який заснував поселення на цьому місці й назвав його на свою честь. Однак у більшості назву міста пояснюють давньослов’янським походженням, що колись означало “добре поселення” або “улюблене місце”.
Після монгольської навали в середині XIII століття, як і багато інших міст і поселень регіону, територія майбутнього Добромиля зазнала значних руйнувань. Проте з часом життя тут відновилося, і поселення продовжило стрімко розвиватися, однак уже в складі польської держави. У 1374 році в документах вперше згадується назва Добромиль. Тоді польський князь Владислав Опольський надав шляхетському роду Гербуртів маєтки по річках Вирві та Стрв’яжу, відомі як Добромильський ключ, що включав місто Добромиль і ще з десяток сіл. Також Гербурти отримали дозвіл на будівництво замку, однак спершу вони звели його в Скелівці, а не Добромилі.
Перший Добромильський замок був збудований пізніше – у середині XV століття, на високому пагорбі, де, ймовірно, було колись давньоруське городище, що забезпечувало стратегічний огляд навколишньої місцевості та надійний захист від нападів ворогів. Та він був дерев’яний, тому у 1497 році згорів після нападу татар.
Фото: Вікіпедія
Будівництво мурованого замку почалося за кошти львівського каштеляна Станіслава Гербурта у 1566 році, відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав місту Добромилю магдебурзьке право. У 1614 році Ян Щасний Гербурт завершив і дещо перебудував цю твердиню, надавши їй ренесансного вигляду. Вона мала винятково оборонні функції, хоча на початку XVII століття тут також діяла друкарня.
З 1622 року замок перейшов у власність роду Конєцпольських. Тобто після 250 років завершилося правління роду Гербуртів на цих землях.
За свою історію фортеця пережила кілька вторгнень і нападів, однак ніколи замок так і не був захоплений жодним загарбником. Наприклад, у 1657 році він постраждав під час вторгнення князя Георгія Ракоці, союзника шведів під час національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. Та Ракоці так і не захопив фортеці.
Архітектура фортеці та особливості замку
Фото: Вікіпедія
У своєму плані замок мав овальну форму, довжина становила 85 м, а ширина – 25 м, тобто був розміром як половина футбольного поля. Та завдяки своєму унікальному розташуванню на високому пагорбі замок був неприступним.
Цікаво, що Добромильський замок – чи не найвищий (560 м над рівнем моря) замок Львівщини. Кажуть, що при хорошій видимості з мурів фортеці можна побачити міста Перемишль (близько 30 км) і Самбір (близько 40 км).
Фото: Вікіпедія
Загалом фортечна споруда мала підковоподібну форму. Товщина стін сягала 2 м, а місцями навіть перевищувала їх. Коли у 1614 році замок перебудували, він набув вигляду ренесансної фортеці з мансардами. Саме тоді замок розділили на вищий і нижній. На стінах були різноманітні цікаві фрески.
Над єдиним в’їздом у фортецю, було зведено багатогранну триярусну вежу, до якої можна було потрапити лише по розвідному мосту через глибокий і широкий фортечний рів. На порталі вмістили таблицю з ініціалами Івана Гербурта, датою початку будівництва, родовим гербом (яблуко, пронизане кинджалом, нині – герб Добромиля) та написом латиною “Скарб королівський – корона Польщі – Захист наш”.
Занепад замку та теперішній стан
Фото: Вікіпедія
Наприкінці XVIII століття занедбана будівля замку занепала і була в руїнах. Після поділу Речі Посполитої Добромиль опинився в руках австрійців. Австрійський уряд видав розпорядження розібрати старі укріплення, що частково і зробили. А мури Добромильського замку використати для будівництва василіянського монастиря неподалік.
У 1890 році частину замку, що залишилася, почали знову розбирати, але австрійці не дозволили повністю це зробити. Тому до сьогодні збереглися ті залишки, які вціліли після численних битв, руйнувань людьми та часом.
Фото: Вікіпедія
До нашого часу збереглися:
- чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень;
- два фрагменти мурів;
- залишки однієї башти;
- залишки криниці на подвір’ї замку (яма завглибшки близько 3 м).
На сьогодні ці залишки замку є пам’яткою архітектури загальнодержавного значення. Ними займаються ентузіасти, які намагаються розчистити територію та знайти фінансування для збереження й можливої реставрації того, що залишилося від славного замку Гербуртів у Добромилі. Зокрема, цим займається ГО “Товариство Лева”, яка минулого року провадила у замку семінар-дискусію “Замок Гербуртів як стати туристичною атракцією?”.
“Коли думаю про замок Гербуртів, заглиблююсь у його історію, то насамперед зважаю на те, що на цьому замку неодноразово “зламали собі зуби” орди, які йшли на захід. Зараз такою фортецею є вся Україна: об неї знову “ламають зуби” орди, які йдуть на захід. А тому дати замку Гербуртів у той чи інший спосіб нове життя – уже справа честі. Принаймні Товариство Лева спільно з однодумцями розробило цілу програму, як позитивно вплинути на його долю”, – розповів учасник проєкту відродження регіону, шанувальник історії та офіцер 103-ї окремої бригади територіальної оборони, фотограф Андрій Кирчів.
Легенди Добромильського замку
Фото: скриншот з відео PLUA. Історія з дрона
Добромильський замок оточений численними легендами та переказами, які додають йому ще більшої загадковості та чарівності.
Однією з найвідоміших легенд є історія про таємничі підземні ходи. За переказами, замок мав розгалужену мережу підземних тунелів, які з’єднували його з іншими укріпленнями в регіоні. Ці ходи використовували для швидкої евакуації під час облоги, а також для прихованого переміщення військ і зброї. Деякі з цих тунелів, за легендами, досі не знайдені і приховують безліч скарбів.
Інша легенда розповідає про привид білого лицаря, який з’являється на території замку в місячні ночі. Вважається, що це дух одного з благородних лицарів, який загинув під час захисту фортеці від ворогів. Привид оберігає замок і його скарби від злих зазіхань і завжди готовий допомогти тим, хто приходить із добрими намірами.
Підтримайте проект на Patreon
