п`ятниця, 22 листопада

Як росія поширює дезінформацію, щоб залякати українців. Переказ розслідування Reuters

Дезінформація та пропаганда отримали «цифровий заряд» у битві за Україну — найбільшій війні, яку світ бачив із часів появи смартфонів та соціальних мереж. Журналісти Reuters з’їздили до Харкова, щоб побачити, як українці справляються зі шквалом російських фейків у другому за величиною місті України в 30 км від військ рф.

Джерело: Громадське.

Як росія поширює дезінформацію, щоб залякати українців. Переказ розслідування Reuters

Використовуючи витончені технічні рішення, росія бомбардує Харків тисячами фейкових повідомлень, щоб змусити мешканців панікувати й тікати з міста. Методи, випробувані в Харкові, росіяни потім застосовують для введення в оману українського суспільства в інших регіонах країни.

Спецслужби росії часто надсилають велику кількість текстових повідомлень на телефони українців із пристроїв, прикріплених до розвідувального безпілотника дальнього радіуса дії «Орлан-10», який може проникати на десятки кілометрів у наш повітряний простір, пояснив Reuters представник СБУ на умовах анонімності.

Сучасні комплекси радіоелектронної боротьби, такі як російські системи «Леєр-3», імітують станції стільникового зв’язку, до яких автоматично підключаються телефони українців у пошуках мобільної мережі. За словами Андрія Коваленка, керівника Центру протидії дезінформації, що входить до складу Ради національної безпеки України, шквал телефонних фейків супроводжувався хвилею дезінформації в соціальних мережах, коли російські війська наступали на Харків.

На початку квітня мешканці Харкова отримали серію повідомлень на свої телефони та попередження у месенджері Telegram, нібито від українського уряду, із закликами покинути місто до того, як його оточать російські війська.

«У зв’язку із загрозою ворожого оточення, ми закликаємо цивільне населення Харкова залишити місто до 22 квітня», — йшлося в одному з таких повідомлень, яке містило логотип Державної служби України з надзвичайних ситуацій та інфографіку із зазначенням безпечних шляхів евакуації на карті. Це була фальшивка, запущена в інформаційний простір для поширення паніки за кілька тижнів до початку російського наступу в Харківській області.

Мер Харкова Ігор Терехов заявив Reuters, що росіяни постійно намагаються посіяти паніку і недовіру серед українців. Він навів приклад дописів у соціальних мережах, у яких стверджувалося, що головна дорога з Харкова до Києва ремонтується, щоб мер міста міг швидше втекти, коли прийдуть росіяни.

Наприкінці квітня, коли окупаційні війська зосередилися на кордоні поблизу Харкова, російський авіаудар знищив головну телевізійну вежу Харкова, що ускладнило доступ міста до інформації. Тому людям довелося орієнтуватися лише на те, що публікувалося в Інтернеті.

Коли почався російський наступ на Харків у травні, середня кількість дописів у соціальних мережах, що містять дезінформацію про війну, зросла до понад 2 500 на день, порівняно з 200 на день у березні, свідчать дані, зібрані Центром протидії дезінформації.

Хоча харківський наступ росіян призвів до значного сплеску дезінформаційної активності, подібні російські кампанії відбувалися протягом усієї війни.

Українська компанія з відстеження дезінформації «Осавул» надала Reuters свої дані щодо російської дезінформаційної кампанії, проведеної у жовтні 2023 року. Вона була спрямована на те, щоб створити враження, що на Україну чекає важка зима без опалення і світла, а поразка у війні з росією є неминучою. Українські фахівці нарахували 914 дописів у соцмережах, розміщених 549 акаунтами протягом лише одного місяця. Ці пости отримали майже 25 мільйонів переглядів.

З іншого боку, сам масштаб і частота російських операцій навчили українців більш критично ставитись до інформації, що знизило ефективність російської дезінформації в Україні.

Шквал російських фейків на початку повномасштабного вторгнення 2022 року спричинив паніку і шок у Харкові, що призвело до втечі сотень тисяч мешканців. Однак цього року місто залишило небагато людей, хоча кількість дезінформаційних повідомлень, спрямованих на Харків, була вдвічі більшою, ніж у березні 2022 року, згідно з даними Центру протидії дезінформації.

У розмові з Reuters представник СБУ визнав, що Україна також проводить інформаційні кампанії в Інтернеті, намагаючись посилити антивоєнні настрої серед російського населення. Він схарактеризував ці зусилля як стратегічні комунікації для поширення правдивої інформації про війну.

Загалом журналісти Reuters опитали 9 осіб, обізнаних з інформаційною війною, яка ведеться паралельно з бойовими діями, зокрема українських посадовців, фахівців з відстеження дезінформації та аналітиків з питань безпеки.

Представник СБУ повідомив, що з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році українські спецслужби закрили 86 російських ботоферм, розташованих в Україні, які контролювали 3 мільйони акаунтів у соціальних мережах із загальною аудиторією близько 12 мільйонів людей.

Одну з таких ботоферм спецслужби виявили минулого року у Вінниці. Такі ферми зазвичай розташовують у приміщеннях без меблів, нашпигованих спеціалізованим комп’ютерним обладнанням, яке допомагає щодня реєструвати сотні фейкових акаунтів у соціальних мережах для поширення неправдивої інформації.

Згідно з даними Центру протидії дезінформації, наразі найбільш значущими джерелами російської дезінформації в Інтернеті є TikTok в Україні та Telegram у Європі. На початку цього року TikTok закрив близько 30 з 90 акаунтів, які Україна позначила як пов’язані з росією канали поширення дезінформації. Однак на місці видалених акаунтів з’являються нові.

Українці особливо вразливі до фейків, що поширюються через соціальні мережі: понад три чверті населення України отримують новини саме з соцмереж. Це набагато більше, ніж у будь-якій з 24 європейських країн, досліджених у звіті Інституту вивчення журналістики Reuters за 2024 рік, де цей показник у середньому становить 44%.


Підтримайте проект на Patreon

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.