Вівторок, 19 березня

Топ-7 найпопулярніших храмів Львова серед туристів

До найбільш відвідуваних туристами храмів Львова належать святині, які розміщені у центральній частині міста.

Це – Вірменський катедральний собор, Катедральний собор (Латинська катедра), храм Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор), храм Успення Пресвятої Богородиці (Успенська або Волоська церква), Архикатедральний собор Св. влкмч. Юрія (собор Св. Юра), храм Св. Андрія, храм Святих Верховних апостолів Петра і Павла (костел Єзуїтів).

Як інформують туристичні фірми Львова, найбільше цікавляться історією церков та екскурсіями по святинях люди старшого віку, українці з діаспори, а також школярі та студенти.

Загалом у Львові нараховується понад 100 церков, костелів та інших християнських святинь.

Вірменський катедральний собор Успення Пресвятої Богородиці

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363–1370 роки) майстром Дорінгом. Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною.

Навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний вівтар з композицією “Голгофа” (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття).

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Храм збудований з ламаного каменю і обличкований тесаними плитами, товщина стін сягає півтора метри. Унікальною є конструкція купола – він спирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Особливим є південний дворик, розташований між вулицею і собором: аркада з колонадою XV століття видає європейські архітектурні традиції. Тут збереглися рештки старовинного вірменського цвинтаря – це надгробні плити, найстарішим з яких 600 років, перенесені сюди з кладовищ інших вірменських храмів і монастирів, яких вже декілька століть не існує у Львові.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Адреса: вул. Вірменська, 7.

Катедральний собор Успення Пресвятої Діви Марії (Латинська катедра)

Латинський катедральний собор © detailsintravels.com

Латинський катедральний собор © detailsintravels.com

Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або Латинський кафедральний собор, або Катедра – католицька базиліка, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Пам’ятка сакральної архітектури XIV—XVIII століття.

Це чи не єдина вціліла готична пам’ятка архітектури древнього Львова, яка збереглася після пожежі 1527 року. Храм споруджено на місці, де за княжих часів стояла православна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Перший камінь у фундаменти закладено в 1360 р.

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Ян Волянский

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Ян Волянский

Будувався Латинський катедральний собор понад 100 років, починаючи з середини XIV ст. Будівництво великої споруди йшло повільно і з великими перервами. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі – одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. До Латинської катедри прибудовано декілька каплиць, на стіні вівтарної частини знаходиться копія ікони Матері Божої Ласкавої (захисниці міста від ворогів), надгробна плита сім’ї Шольц-Вольфовичів, та турецькі ядра, які влучили в собор під час польсько-турецької війни, і дивом не розірвались.

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Юрий Татаренко

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Юрий Татаренко

Адреса: пл. Катедральна, 1

Храм Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор)

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Домініканський собор (Храм Пресвятої Євхаристії, костел Божого Тіла і монастир домініканців) — греко-католицька церква у центральній частині Львова, занесена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Домініканський костел — один з кращих зразків архітектури барокко, один з найкрасивіших у місті.

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

До ІІ світової війни – храм римо-католицького монастиря ордену домініканців. За радянських часів у костелі та монастирських келіях влаштували склади, а з 1973 року у цих спорудах розмістили Музей релігії та атеїзму. Храм у 1990-тих роках передано УГКЦ, і він був освячений на честь Пресвятої Євхаристії.

Будівельні роботи були завершені у 1764 році. Екстер’єр та інтер’єр Домініканського костелу вражає своєю пишністю і урочистістю. До наших днів зберігся напис на фронтоні “SOLI DEO HONOR ET GLORIA” (латина) – “Єдиному Богу честь і слава”.

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

У храмі з XVIII ст. розміщувався великих розмірів бароковий орган, який тепер можна побачити у Львівській філармонії, але костел не залишився без музичного супроводу. Зараз менший за розмірами орган знаходиться у Домініканському храмі.

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Адреса: пл. Музейна, 1.

Храм Успення Пресвятої Богородиці (Успенська або Волоська церква),

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Успенська (Волоська) (Ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — храм, збудований у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Сьогодні знаходиться під юрисдикцією Української автокефальної православної церкви.

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква була збудована на кошти Львівського Успенського братства – релігійної організації православних українців, яка була ставропігійною й підпорядковувалася Антиохійському Патріархату. Братство було останнім оплотом православ’я у Львові, тому мусіло мати свою церкву. Будівництво її почалося у 1591 році на місці згорілої у 1571 році. Попередній храм був збудований на кошти господаря православної Молдови Олександра Лепушняну, а Молдову у Львові в той час ототожнювали із Румунією (Волохією, теж православною), тому й почали називати церкву Волоською. Назва перекочувала й до нової церкви, зведеної протягом 1591-1629 рр. у стилі ренесансу за проектами архітекторів Павла Римлянина, Войтіха Капіноса та Амброзія Прихильного.

Дзвіниця Успенської церкви була збудована у 1572-1578 рр. за проектом італійсько-львівського архітектора Петра Барбона. Кошти на будівництво виділив багатий львівський купець, грек за походженням, Костянтин Корнякт. Тому і нині дзвіницю частіше називають вежею Корнякта.

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

У церкві знаходиться зображення російського двоглавого орла, оскільки жертводавцем на потреби церкви був претендент на російський трон Лжедмітрій. Інтер’єр Успенської церкви прикрашений живописом XVII—XVIII століть, тут знаходиться іконостас 1773 роки, на вікнах — вітражі П. Холодного (1920-і і 1930-і). Каплиця Трьох Святителів, сполучена з Успенською церквою в середині XIX століття.

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9).

Архикатедральний собор Св. влкмч. Юрія (собор Св. Юра)

Собору Св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Собору Св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Архикафедральний собор святого Юра – собор Галицької митрополії УГКЦ, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.

Собор побудований за проектом Б. Меретина, прикрашений монументальною скульптурою видатного скульптора Іоанна Пінзеля. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця — покровителя не тільки собору, але й міста Львова.

Собор Св. Юра © Ruslan Lytvyn

Собор Св. Юра © Ruslan Lytvyn

Перші печери ченців-схимників та дерев’яний монастир з’явилися тут ще в кінці XIII ст. Одна з легенд твердить, що в товщі гори, на якій згодом збудували монастир і церкву, була печера, де жив страхітливий дракон. Постарівши, дракон перестав показуватися людям на очі, але нагадував про своє існування важким диханням, яке чулося з печери. У середині XVIII ст. митрополит Лев Шептицький наказав замурувати печеру, в якій нібито ховалася потвора. Згідно з іншою версією цієї ж легенди, страховисько вбив ще у кінці XIII ст. князь Лев Данилович, через що на горі й було збудовано храм, і присвячений святому переможцеві дракона.

Внутрішнє подвір’я Собору Св. Юра © skyscrapercity.com

Внутрішнє подвір’я Собору Св. Юра © skyscrapercity.com

Перша дерев’яна церква у цьому місці згоріла, за легендою, 1340 року. Уже наступного року львів’яни збудували новий кам’яний храм. Зважаючи на те, що храм споруджували на значній віддалі від укріпленого середмістя, церкві надали деяких рис фортифікації. Тоді ж у 1341 році майстер Яків Скора відлив дзвін “Дмитро”. Найстаріший збережений в Україні дзвін скликає на молитву вірних і сьогодні.

Теперішня споруда собору Св. Юра була збудована у XVIII столітті за проектом австрійського архітектора Бернарда Меретина у стилі бароко.

Інтер’єр собору Св. Юра © WIKI

Інтер’єр собору Св. Юра © WIKI

Адреса: площа Святого Юра, 5.

Храм Св. Андрія, храм Святих Верховних апостолів Петра і Павла (костел Єзуїтів)

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, відомий у Львові як костел Єзуїтів, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. Храм є взірцем римської святині Іль-Джезу та вважається однією з найбільш культових споруд Львова.

До Львова єзуїти прибули 1584 року, а вже в 1590 постав перший дерев’яний храм Товариства Ісуса на ділянці поруч із західною частиною міських оборонних мурів, де була влаштована Єзуїтська фіртка. Роботи над спорудженням існуючого храму святих апостолів Петра і Павла розпочались в 1610 році. В період 1618–1621 рр. керував будівництвом архітектор Єзуїтського Чину Джакомо Бріано.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

1624 року освятили першу бічну каплицю Св. Бенедикта. 1630 року храм був завершений і освячений Львівським архиєпископом Яном Анджеєм Прухніцьким. У результаті будівництва довжина святині становила — 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

1702 року за проектом Мартина Годного була зведена вежа-дзвіниця, яка стала найвищою вежею Львова (близько ста метрів), на якій 1754 року встановили годинник. Після ліквідації Чину Єзуїтів 1773 року храм почав виконувати функції військового гарнізонного храму.

Значних ушкоджень храм зазнав також під час двох світових воєн. 4 червня 1946 року монахи єзуїти були змушені залишити Львів, забравши з собою найцінніші речі, зокрема короновану ікону Пресвятої Богородиці. З цього моменту починається нова сторінка історії храму: на довгі 65 років його двері зачинились, у ньому запанувала тиша…

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

У день 20-ї річниці Збройних Сил України, 6 грудня, у Львові відбулася знакова для міста та держави подія — урочисте відкриття і освячення першого гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.

У храмі відбуваються богослужіння та звучать молитви. З нагоди церковних чи військових свят відбуваються урочисті заходи у яких, окрім прихожан святині, також беруть участь військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, офіцери, курсанти та солдати строкової служби.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Джерело

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.