“Карпатське море”, або як редянське керівництво ледь не затопило половину Карпат

Чи доводилось вам коли-небуть чути таку назву як "Карпатське море"?

Мені так, однак я не мав жодного поняття, що це. Коли ж вкотре, десь в мережі, перед очима знову промайнула ця назва, банальна людська цікавість змусила мене все ж таки заглянути в пошуковець та з’ясувати, про що ж таки йдеться.

Вигляд з космосу на залишки від будівництва “Карпатського моря”

Вигляд з космосу на залишки від будівництва “Карпатського моря”

Перші видані результати в пошуку мене не дуже потішили. Кілька з них посилались на усім відомий гірськолижний курорт, ще декілька – стосувались взагалі Закарпаття. Однак, все таки один з виданих результатів в пошуку привернув мою увагу. В першу чергу, мабуть тим, що стосувався рідної мені ріки Стрий.

Ймовірні залишки шлюзів від незбудованої греблі.

Ймовірні залишки шлюзів від незбудованої греблі.

Проживши чимало років у місті на березі згадуваної річки я ніколи, у той час, не чув назви "Карпатське море". Тому це мене ще більше здивувало і привернуло мою цікавість. Загорівшись азартом та інтересом я вирішив врешті-решт з’ясувати, що ж це за "море" на моїй рідній ріці.​

По двох каналах з цих шлюзів вода повинна була стікати вниз.

По двох каналах з цих шлюзів вода повинна була стікати вниз.

Як виявилось ніякого "Карпатського моря" на річці Стрий так і не має. Та річ не у неправильних результатах пошуку. Як з’ясувалось, згадана назва стосується нереалізованого радянського будівництва в Карпатах під кінець усієї "совєцкої" епохи. Хоча дізнавшись про деталі цього будівництва, я не надто шкодую, що моря на ріці Стрий так і не має.

Стікши донизу, вода би потрапляла у два тунелі довжиною близько 500 м.

Стікши донизу, вода би потрапляла у два тунелі довжиною близько 500 м.

Отже, у не дуже далекому 1979 році радянським керівництвом був затверджений проект будівництва величезного водосховища на річці Стрий в межах Карпатських гір. Та з якою метою задумувалось таке будівництво? За офіційною версією, тут мало бути величезне водосховище для забезпечення водою Львова, яке б одночасно використовувалось і з рекреаційною метою, а потуги води ще й забезпечували би потужності гідроелектростанції, що також мала місце в розробленому проекті. Однак, це лише за офіційною версією.​

Діаметр тунелів досягає 6 метрів

Діаметр тунелів досягає 6 метрів

А от неофіційних версій аж декілька, і вони є набагато цікавішими. За однією з них тут планувалось побудувати якийсь новітній військовий об’єкт. На користь цього, за переконанням місцевих мешканців, свідчать загальний розмір будівництва і ресурсів на нього затрачених, величезні 6-метрові тунелі прориті поруч. Та й у ГЕС в цьому місці по великому рахунку й потреби не було, оскільки регіон і так був достатньо забезпечений електроенергією, можлива потужність станції була б невеликою. Тож ГЕС ніби мала бути лише прикриттям, аби західні розвідники не запідозрили чогось неладного у масштабному будівництві посеред Карпат, зовсім неподалік кордону з Європою.

На зворотному кінці тунелів утворилось озеро доволі дивного кольору.

На зворотному кінці тунелів утворилось озеро доволі дивного кольору.

Знаючи радянську владу, така версія видається доволі реальною. Як і версія, що, свого часу, геологами тут були виявлені величезні поклади радіоактивних копалин і будівництво ГЕС та водосховища розгорталось саме під промислові потреби видобувальників. Теж про видобуток, однак уже не радіоактивних копалин, а водню, яким нібито багата ріка Стрий, говорить третя неофіціна версія.​

Залишки недобудованої дамби.

Залишки недобудованої дамби.

Та, що б там не збирались побудувати радянські будівничі, це в будь-якому випадку могло стати справжньою техногенною катастрофою для цього краю. По-перше, води водосховища повністю б затопили села Довге, Нові та Старі Кропивники та Перепростине, що розташовані навколо. По-друге, зникли б популярні цілющі джерела навколо, в тому числі й всім відома трускавецька "Нафтуся". По-третє, невідомо на що перетворилася б найстрімкіша річка України разом з її багатою фауною.

Залишки об’єктів, іменованих як аварійний злив, хоча розташовані вони вище від рівня дамби.

Залишки об’єктів, іменованих як аварійний злив, хоча розташовані вони вище від рівня дамби.

Та на щастя, цьому будівництву не судилося бути здійсненим. Спочатку потужний зсув зруйнував частину споруд та істотно збільшив вартість будівництва. Згодом, невдалий будівельний підрив спричинив до тріщини по всій горі. Таким чином, вона уже не могла виступати як цільна основа, до якої могли би бути прикріплені масивні спорудження, тому усе будівництво довелося повністю припинити. А згодом розвалився СРСР і про будівництво в Карпатах і зовсім усі забули. Тож тепер, "Карпатське море" є лише на гірськолижному курорті, на Закарпатті та на сторінках історії.

Автор: Володимир Прокопів, photo-lviv.in.ua