Як домогтися стійкості і тримати себе в руках на роботі, повної стресу, пояснює Ендрю Уітман, коуч і консультант з лідерства.
Робота, де співробітників оцінюють за результатами, завжди пов’язана з високим рівнем стресу. Ставки високі, і нездатність працювати на належному рівні може стати катастрофою. Таких професій чимало: підприємці, продавці, біржові брокери, топ-менеджери, професійні спортсмени, артисти, лікарі, поліцейські, пожежники, спецназівці і т.д. І довгострокового успіху досягають лише ті професіонали, які відрізняються ментальною твердістю і емоційною стійкістю. Прикладів багато – від Стіва Джобса і Джека Уелча до Рональда Рейгана і Серени Вільямс.
Внутрішня твердість і стійкість означає, що ви в змозі контролювати свої думки, почуття і своє ставлення до ситуації, коли ви опиняєтеся під тиском. Це означає, що ви практикуєте певну дисципліну в думках, емоціях, сумнівах.
Це ясність, зосередженість і впевненість, які є наслідком повного самоконтролю. Як цього добитися? Простіше, ніж здається.
Ви найняті!
Уявіть себе генеральним директором компанії, яка називається «Я». Ваше завдання як лідера – змусити все керівництво працювати на ваше особисте благо, а не на шкоду вам. У вашу раду директорів входять ваше тіло, ваш розум і ваші емоції. Коли ваша особиста рада директорів збирається на нараду, хто зазвичай перемагає? А чи брали ви коли-небудь під час стресу рішення, засноване головним чином на емоціях? 99% людей керуються саме емоціями, а тіло стоїть на другому місці. Але внутрішньо тверді люди підпорядковують свої рішення розуму.
Для менеджера в компанії емоційні рішення означають фінансові втрати. Для спортсмена вони означають публічне приниження. Для бійця спецназу – поранення або навіть смерть. Тому правило номер один – перестати приймати рішення, виходячи з емоцій, а спиратися лише на логіку і раціональність.
Яка ваша реакція?
Що, якщо ваш будинок загорівся, а пожежні, які прибули за викликом, кричать: «О боже, цей будинок горить! Аааа, біжимо!»? Або якщо ви зателефонуєте в службу 911, а оператор закричить: «О господи, у вас просто біда!»? Звичайно, це абсурд: вас вислухають спокійно і стримано. Але більшість з нас реагують на надзвичайні ситуації саме таким чином.
Співробітники надзвичайних служб задають питання, збирають факти і інформацію. Коли у них достатньо інформації, вони пересилають її тим, хто може реально щось зробити. А ті складають конкретний план – не просто реагують на кожен дріб’язок.
Половина мозку
Нейрологи встановили, що коли людина відчуває страх, сумніви або тривогу, грубо кажучи, половина її мозку відключається. Ніяких креативних рішень, ідей, думок. Все, що у вас залишається – це примітивний вибір: боротися, бігти або просто завмерти.
Та частина мозку, якої ви реально потребуєте, щоб вибратися зі складної ситуації, просто недоступна. Саме тому люди, що володіють ментальної твердістю, тренують свій мозок не відключатися у разі стресу, а зберігати активність і націлюватися на пошук рішення.
Правило двох хвилин
І все, що для цього потрібно – щоб почати реагувати на стрес професійно, – це дві хвилини. Це правило дає вам якийсь простір для пошуку рішень. І ось як воно працює.
Коли ви чуєте внутрішній голос, який кричить «Це неможливо!» або «Це не спрацює!» або «Я не знаю, що робити!», свідомо придушіть свої сумніви на дві хвилини і скажіть: «Так, це неможливо, але якщо б це було можливо, як би мені вдалося це зробити?» або, скажімо: «Так, я не знаю, що робити, але якщо б я знав (ла), як би я діяв (ла)? »
Коли ви виділяєте зовсім небагато часу на те, щоб відключити свою першу реакцію, ви тим самим даєте собі можливість відокремити емоції від логіки. Тепер ваш мозок отримує і час, і простір для маневру – і може взяти ситуацію під контроль.
