Краса, що була небезпечною
Вперше декоративні косметичні засоби почали використовувати у Древньому Єгипті. Спочатку знатні чоловіки, а потім і жінки підводили очі зеленою або чорною фарбою. Шкіру обличчя мастили особливою суміщу з ягід, горіхів та масла, яку використовували у якості пудри та рум’ян. В Древній Греції декоративні продукти виготовлялись у спеціально відведених для цього приміщеннях храмів, саме тоді з’явилися спеціалісти – прототипи сучасних косметологів, до яких зверталися для маскування недоліків на обличчі та тілі.
Римлянки понад усе переймалися кольором своєї шкіри, котру сонце робило смуглою, а тоді красунями вважалися жінки зі світлим обличчям. Тому вони намагалися освітлити поверхню та використовували для цього звичайну муку, каолін (біла глина) та навіть шкідливі для здоров’я білила на основі свинцю. Жінки навіть не міркували над тим, що псують обличчя: коли негативні наслідки вже були помітними, прагнення до краси все одно примушувало продовжувати використання отруйних речовин.
В Середньовіччі косметичні засоби були під забороною, але аристократки все ж намагалися трохи вирівняти тон шкіри та нафарбувати губи. Еталон краси в ті часи був досить дивний – неприродньо високий лоб. Щоб його отримати дами не тільки вистригали волосся, а й повністю вискубували брови та вії. Потім знову стала модною занадто бліда шкіра і на обличчя накладали товстий шар пудри, в складі якої був присутній отруйний миш’як, але щоки та губи виділяли ярким кольором.
У XIX сторіччі декоративна косметика поповнилася помадою у формі олівця, який був загорнутий у шовковий папір, з’явилася туш для вій. Але найважливіші зміни у цій сфері почалася в 20-30 роки: помади упаковуються в оригінальний футляр з поршневим механізмом, а склад туші удосконалюється: до рецептури входить пальмовий віск, який надає віям глянцевий блиск та збільшує їх в об’ємі.
Від кінообразів до повсякденного використання
В цей же період відбувається становлення макіяжу, який спочатку мав досить зухвалий вигляд і пов’язано було це було з тим, що декоративні продукти ще не мали бездоганної текстури та кольорів. Головну роль у розвитку цієї сфери зіграв кінематограф, бо специфіка знімального процесу вимагала нових засобів та особливих правил макіяжу. Звичайно, театральні та циркові актори вже досить давно використовували спеціальний грим, але він був дуже масний, накладався товстим шаром та створював ефект маски.
Під час кінозйомок сильне освітлення підкреслювало всі недоліки такого гриму і будь-яке красиве обличчя перетворювалось на потворне. Крім того, кіно спочатку було німе, тому всі емоції передавались не зміною інтонації та сили голосу, як під час театральних вистав, а за допомогою міміки, що була досить виразною, а деколи навіть перебільшеною. Використовувати звичайний грим було просто неможливо, бо він утворював на поверхні шкіри товсту плівку, що ускладнювала мімічні рухи, та розтікалася під дією потужних освітлювальних приладів.
Власники кіностудій почали звертатися до спеціалістів у сфері косметології, щоб ті запропонували нові засоби та удосконалили склад вже існуючих. Розвитку цього напрямку також сприяли економічні та соціальні фактори:
- виробництво стало механізованим, а кустарні майстерні, в яких всі операції виконувались вручну, не витримали конкуренції з більш сучасними підприємствами;
- новостворені компанії відкривають власні лабораторії, які займаються розробкою нових рецептур;
- наукові досягнення в області хімії допомагають урізноманітнити склад декоративних засобів, що дозволяє розвивати нові напрямки, наприклад, рівномірне тонування з вирівнюванням поверхні шкіри та можливість ретельно замаскувати її недоліки;
- жінки вже не задовольняються роллю домогосподарки – вони навчаються, працюють та прагнуть при цьому гарно виглядати, але не завжди мають змогу тратити багато коштів та часу на косметику
Друга Світова війна практично на десятиліття загальмувала розвиток та виробництво декоративних засобів, але потім все втрачене було успішно надолужено. В 60-х макіяж став більш природним та різноманітним. Розроблені правила виконання та чималий перелік косметики, яку потрібно використовувати для отримання бездоганного результату.
Якість та доступність
Великі компанії все більше експериментують з формулами, вводячи в рецептуру досить дорогі компоненти, витрачають багато коштів на рекламу та оформлення упаковки. Це призводить до зростання їх вартості, тому все більше жінок змушені відмовляти собі в елементарних засобах для мейкапу. А поява нових бюджетних торгових марок, що пропонують великий обсяг декоративної косметики гідної якості по доступним цінам, рятує стан.
Характерним прикладом є продукція компанії Ruby Rose Cosmetics. Бізнес був заснований в 1975 році, а зараз його продукція реалізується в 50 країнах. Головний девіз Ruby Rose: “Кожна жінка повинна виглядати на мільйон доларів, не витрачаючи на придбання косметичних засобів багато коштів”. Відвідавши сайт Мakeup.com.ua https://makeup.com.ua/brand/312229/, ви зможете особисто пересвідчитись у тому, що бренд в своїй діяльності неухильно дотримується цього принципу. Основні потужності виробництва знаходяться в Китаї, але хай це вас не бентежить, бо багато європейських компаній ще в 90-х перенесли виготовлення своєї продукції в цю країну, бо це економічно вигідно та дозволяє тримати вартість на доступному рівні.
Сьогодні в колекції ТМ Рубі Роуз представлено понад 800 найменувань декоративної косметики та аксесуарів для виконання макіяжу і це різноманіття дозволяє жінкам з різними фінансовими можливостями не обмежувати себе в бажанні бути красивими.
